Верховний Суд: смерть військового від інфаркту не виключає права родини на 15 млн гривень

Судова практика щодо виплати 15 млн грн сім’ям військовослужбовців продовжує формуватися. Особливо спірними залишаються випадки, коли військовий помирає від захворювання під час служби, а родина наполягає на тому, що смерть безпосередньо пов’язана із захистом Батьківщини.

У постанові від 29 травня 2026 року у справі № 300/1031/25 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду розглянув спір щодо оскарження рішення Міністерства оборони України про призначення матері померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у розмірі 2 013 000 грн замість 15 млн грн.

Ця справа є показовою для практики, оскільки порушує питання належного дослідження обставин смерті військовослужбовця та встановлення причинного зв’язку між смертю і виконанням завдань із захисту держави.

Обставини справи

Син позивачки проходив військову службу у Збройних Силах України та безпосередньо брав участь у бойових діях. Під час проходження служби він помер.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть та свідоцтвом про смерть причиною смерті військовослужбовця був гострий інфаркт міокарда. Водночас у документах було зазначено, що захворювання, яке призвело до смерті, а також причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини.

Мати військовослужбовця звернулася до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

Комісія Міноборони призначила їй допомогу як матері військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов’язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 2 013 000 грн, що відповідає 750-кратному прожитковому мінімуму станом на 2023 рік.

Не погодившись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду та наполягала, що смерть її сина пов’язана із виконанням обов’язків військової служби під час захисту держави, а тому вона має право на виплату 15 млн грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Вони виходили з того, що смерть настала від гострого інфаркту міокарда, а матеріали справи не містять доказів отримання військовослужбовцем поранення, контузії, травми чи каліцтва, які могли б спричинити смерть.

Позиція Верховного Суду

Питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців урегульоване нормами статей 16 - 16-4 Закону №2011-XII.

ВС вказав, що Законом №2011-ХІІ та абзацом 2 пункту 5 Порядку №975 встановлено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, розмір допомоги встановлений на рівні 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Суд нагадав, що відповідно до абзацу 1 пункту 2 Постанови №168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з абзацом 6 пункту 2 Постанови №168 виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, виплата збільшеного до 15000000 грн розміру одноразової допомоги згідно з пунктом 2 Постанови №168 передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

На відміну від Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, Постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі.

ВС окремо звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, дійшли висновку, що причина смерті військового не пов’язана з безпосередньою участю у здійсненні заходів, пов’язаних із захистом Батьківщини, оскільки висновувалися лише на тому, що у Витягу з протоколу засідання ВЛК, де зазначено причину смерті «гострий інфаркт міокарду».

Суд вказав, що разом з тим у Витягу зазначено, що причиною смерті  послужило захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов’язана із захистом Батьківщини.

Однак суди не врахували ці обставини і не надали цим обставинам оцінку, незважаючи на те, що ці обставини є підставою позову.

ВС також наголосив на необхідності повного з’ясування фактичних обставин.

Суд вказав, що для встановлення обставин у цій справі та справедливого її вирішення суди мають встановити, чи брав військовий безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Також потрібно з'ясувати чи здійснював військовий заходи, пов’язані із захистом Батьківщини на час смерті, чи пов’язана його смерть із безпосередньою його участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення.

ВС наголосив, що у межах цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися обов’язку із безпосереднього, всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з’ясування обставин справи.

Таким чином, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу матері військовослужбовця, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направив справу на новий розгляд.

Верховний Суд фактично наголосив, що висновок про відсутність підстав для виплати 15 млн грн не може ґрунтуватися виключно на зазначенні у медичних документах причини смерті, якщо інші матеріали справи містять відомості про зв’язок захворювання та смерті із захистом Батьківщини.

Докладніше про проблеми, з якими стикаються родини загиблих військовослужбовців під час підтвердження факту проживання однією сім’єю, читайте у матеріалі «Судово-юридичної газети».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.