Родини загиблих військових змушені через суд доводити проживання однією сім’єю: які проблеми виникають

Після загибелі військовослужбовця найбільше юридичних спорів виникає не лише щодо самих виплат, а й щодо того, хто взагалі має право вважатися членом сім’ї загиблого захисника. Саме від цього статусу залежить отримання одноразової грошової допомоги, пенсії у зв’язку з втратою годувальника, пільг та соціальних гарантій.

В умовах повномасштабної війни проблема набула системного характеру. Особливо часто до судів звертаються цивільні дружини або чоловіки, повнолітні діти, утриманці, а також родичі, між якими виникає конфлікт щодо права на виплати.

Основним нормативним актом у цій сфері є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Стаття 16-1 цього Закону передбачає право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця.

Відповідно до цього Закону до членів сім’ї загиблого військовослужбовця належать діти, вдова або вдівець, батьки, внуки у визначених законом випадках, а також цивільні чоловік або дружина, які проживали із загиблим однією сім’єю без шлюбу — за наявності рішення суду про встановлення такого факту. Право на виплати також можуть мати інші утриманці загиблого, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

Водночас як нещодавно зазначала «Судово-юридична газета» племінники, тітки, дядьки та двоюрідні родичі також можуть захищати свої права через суд шляхом встановлення юридичних фактів — родинних відносин, проживання однією сім’єю або перебування на утриманні. Значення має не лише формальна спорідненість, а й реальні сімейні зв’язки та спільний побут.

Наприклад, у справі № 298/1350/22 суд встановив факт, що сестра є членом сім’ї загиблого військовослужбовця, що створює для неї юридичні підстави для звернення за одноразовою грошовою допомогою та іншими передбаченими законом соціальними виплатами.

Який зараз алгоритм отримання статусу та виплат

Процедура отримання одноразової грошової допомоги регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року та Порядком, затвердженим постановою КМУ №975.

Заява подається через ТЦК та СП або уповноважений підрозділ Міноборони, Нацгвардії, СБУ чи іншого військового формування залежно від місця служби загиблого.

До заяви зазвичай додають свідоцтво про смерть військовослужбовця, документи про проходження служби та обставини загибелі, документи про родинні зв’язки, паспорт, РНОКПП, реквізити рахунку, а також документи, що підтверджують статус члена сім’ї або утриманця. У разі проживання однією сім’єю без шлюбу або перебування на утриманні додатково подаються відповідні судові рішення.

Саме на етапі збору та перевірки документів родини найчастіше стикаються з відмовами через відсутність підтвердження статусу члена сім’ї, утриманця або фактичних сімейних відносин.

Читайте також, як зібрати доказову базу для компенсацій від держави у справах про оголошення військового померлим.

Цивільний шлюб став головною причиною спорів

Найбільше спорів сьогодні виникає через фактичні шлюбні відносини без офіційної реєстрації шлюбу. Після початку повномасштабної війни багато пар не встигли оформити шлюб через службу, мобілізацію або загибель військового, тому цивільні партнери змушені через суд доводити факт проживання однією сім’єю.

Як раніше писала «Судово-юридична газета» Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року визначила, що справи про встановлення факту проживання однією сім’єю мають розглядатися у цивільному судочинстві.

Водночас у справі № 686/11265/24  Верховний Суд зазначив, що спір саме про право на одноразову грошову допомогу вже належить до адміністративної юрисдикції.

Таким чином, Верховний Суд фактично розмежував дві категорії спорів: встановлення юридичного факту — цивільна юрисдикція, а спір про виплати — адміністративна.

У таких справах суди оцінюють спільний побут, бюджет, взаємні права та обов’язки, тривалість стосунків, а також докази спільного життя — фотографії, листування, банківські перекази, свідчення та документи про проживання.

Окремою проблемою залишаються конфлікти між офіційною дружиною та фактичною партнеркою загиблого військового. Як повідомляла «Судово-юридична газета» у 2024 році Кабмін дозволив цивільним партнерам отримувати допомогу за наявності судового рішення про проживання однією сім’єю.

Спори щодо утриманців та повнолітніх дітей

Ще однією великою категорією спорів є питання утриманців. Верховний Суд наголошує, що сам факт родинних зв’язків не підтверджує статус утриманця — необхідно довести фактичне матеріальне забезпечення особи загиблим військовослужбовцем.

Наприклад, у справі № 314/190/24 сестра загиблого військового просила встановити факт перебування на його утриманні для отримання допомоги та пенсії, однак суди дійшли висновку, що квитанцій про перекази коштів і показань свідків недостатньо для підтвердження систематичного утримання.

Водночас у справі № 120/11536/25 суди дійшли висновку, що після змін до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на одноразову грошову допомогу мають і повнолітні діти загиблого військовослужбовця незалежно від статусу утриманця.

Загальна проблематика: чому система перевантажена спорами

Чинні процедури переважно орієнтовані на класичну модель офіційної сім’ї, тоді як війна створила велику кількість ситуацій, де сімейні відносини існували фактично, але не були юридично оформлені. Через це суди сьогодні фактично виконують функцію підтвердження сімейного статусу, яку раніше забезпечували органи РАЦС або формальні документи.

Додаткову проблему створює відсутність єдиного механізму перевірки доказів фактичної сім’ї. У результаті аналогічні справи можуть завершуватися різними рішеннями залежно від регіону, складу суду або підходу конкретного органу.

Проблемою залишається і неоднакова оцінка документів різними державними органами. Через це навіть за наявності очевидних сімейних зв’язків родини нерідко отримують відмови та змушені окремо доводити статус утриманця в суді.

Фактично війна змушує українську судову систему формувати нове розуміння сім’ї, родинних зв’язків та права на соціальний захист, виходячи не лише з формальних документів, а й із реальних сімейних відносин.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.