ВРП готується виправдати суддю Геннадія Салая, який санкціонував незаконні НСРД у «справі Майдана»
Як стало відомо «Судово-юридичній газеті» із власних джерел, що Вища рада правосуддя планує залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2024 року про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Чернігівського апеляційного суду Геннадія Салая.
Зараз у Вищій раді правосуддя відбувається розгляд скарг адвокатів Антоніни Славицької, та Ростислава Кравця на відповідне рішення Третьої ДП ВРП.
Розгляд питання проводиться у закритому засіданні.
За інформацією, отриманою із інсайдерських джерел, ВРП має намір констатувати, що Третя Дисциплінарна палата правильно встановила відсутність у діях судді складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами «а», «б» пункту 1, пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Йдеться про можливе умисне або через недбалість порушення норм процесуального права, незаконну відмову в доступі до правосуддя, незазначення мотивів прийняття чи відхилення аргументів сторін, а також грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Суть справи
Адвокати подали дисциплінарні скарги, в яких звинувачують суддю Геннадія Салая у незаконному наданні дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та порушенні правил автоматизованого розподілу судових справ.
Зокрема, мова йде про ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду Геннадія Салая від 4 лютого 2019 року та 29 травня 2019 року, якими було надано дозвіл на проведення НСРД щодо адвоката Антоніни Славицької.
Скаржники наголошують, що ці ухвали винесені з численними грубими порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України, а суддя не здійснив належного судового контролю.
Основні претензії до судді
- Подання клопотання про НСРД щодо адвоката неналежним суб’єктом (звичайним слідчим, а не Генеральним прокурором чи прокурором області);
- Штучне «прив’язування» справи до кримінального провадження у «справі Майдана», до якої адвокат Славицька не мала жодного стосунку;
- Відсутність реального судового контролю за пропорційністю та обґрунтованістю негласних дій.
Проте основні претензії до нього стосуються процесуальної діяльності, а саме порушення територіальної підслідності: Геннадій Салай надавав дозволи на НСРД за клопотаннями органів досудового розслідування м. Києва, що виходило за межі юрисдикції Чернігівського апеляційного суду.
Суддя стверджував, що діяв у межах ч. 2 ст. 247 КПК, проте скаржники зазначають, що об’єктами стеження були адвокати, а не судді чи правоохоронці, що робить цей виняток незастосовним.
Особливе занепокоєння викликає те, що ВРП, ймовірно, проігнорує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Вихор проти України» (рішення від 26 січня 2026 року). Ухвали судді Геннадія Салая містять ті самі системні недоліки — розпливчасті формулювання, відсутність мотивування необхідності та пропорційності втручання у приватне життя адвоката, — які ЄСПЛ визнав порушенням статті 8 Конвенції.
Таке очікуване рішення Вищої ради правосуддя вже зараз викликає серйозні сумніви щодо об’єктивності та неупередженості дисциплінарного органу. Воно може створити небезпечний прецедент безкарності за незаконне санкціонування стеження за адвокатами, що загрожує принципам верховенства права та незалежності адвокатури в Україні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
