Кабмін презентував зміни до закону про нацменшини і про медіа щодо виконання висновку Венеційської комісії і уточнення норм про російську мову

24 листопада Кабмін повідомив про реєстрацію у парламенті законопроекту 10288 «щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах».

Як вказує Кабмін, 9 жовтня 2023 року Венеційська комісія оприлюднила Висновок до Закону «Про внесення змін до Закону «Про національні меншини (спільноти) України» щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» №3389-ІХ (законопроект 9610), в якому все ще містяться «деякі зауваження».

Зокрема, Венеційська комісія назвала законні обмеження щодо використання російської мови такими, що «продовжені на надто тривалий період». Як і стосовно попереднього висновку «Венеційки» від червня 2023 року, це викликало певне обурення серед українських політиків і суспільства.

«До Прикінцевих та перехідних положень вводиться нове положення, яким «положення частин другої, третьої, одинадцятої статті 10 цього Закону не поширюються на державну (офіційну) мову держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом з моменту такого визнання Верховною Радою України та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу.

Це означає, що російська мова не буде дозволена до використання у публічних заходах, культурно-мистецьких і розважальних заходах, а також у рекламі протягом тривалого періоду часу, навіть після закінчення загарбницької війни рф проти України.

Венеційська комісія наголошує, що обмеження є результатом російської агресії, однак необхідно забезпечити гарантії, щоб уникнути дискримінації, стереотипів та етнічного чи мовного переслідування. Ці обмеження можуть бути законними, незважаючи на положення статті 10 Конституції. Проте заборона використання (все ще) найпоширенішої мови меншини в країні протягом кількох років після закінчення загарбницької війни навряд чи відповідатиме умовам законних обмежень. Вибір обмежених прав, а також періоду (п'ять років) також виглядає дещо довільним. Венеційська комісія рекомендує не вводити цей подовжений термін до закону. У разі потреби менший період може бути продовжений», - підкреслила Венеційська комісія у пунктах 38-39 свого Висновку, ухваленого на пленарній сесії 6-7 жовтня 2023 року.

Згодом віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що попри те, що Венеційська комісія у своїх рішеннях і рекомендаціях до Києва згадує про «російську меншину», але у діалозі з ЄС це не звучить.

Крім того, за її словами, російської нацменшини в Україні немає, а є російськомовні громадяни. «В Україні немає російської меншини, її не існує. Немає жодної юридично оформленої спільноти, яка ідентифікує себе як російська меншина. Є громадяни України, які розмовляють російською мовою», – наголосила вона.

Що пропонує Уряд стосовно російської мови

Хоча, за словами Стефанішиної, російської меншини в Україні немає, втім, Закон «Про національні меншини (спільноти) України» виокремлює поняття «національні меншини (спільноти), які ідентифікують свою приналежність за етнічним походженням із державою, що визнана в Україні та/або міжнародними організаціями державою-терористом (державою-агресором), яка вчиняє акти агресії проти України» (чинний п. 3 Прикінцевих та перехідних положень).

Кабмін у свіжому законопроекті 10288 пропонує внести зміни до прикінцевих положень Закону «Про національні меншини (спільноти) України» і установити, що протягом 5 років з дня скасування або припинення воєнного стану до державної (офіційної) мови держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення частин 2, 3, 4, 5, 9, 11, 13 статті 10 цього Закону. Тобто, до російської мови.

Зокрема, протягом цього строку до російської мови не застосовується ч. 9 ст. 10 – яка у редакції законопроекту визначає, що у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи становлять значну частину населення, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації під час виборів Президента України, виборів народних депутатів України та місцевих виборів мовами відповідних національних меншин (спільнот).

Наразі дана ч. 9 визначає, що у населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот), або в яких такі особи складають значну частину населення, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних державною мовою та дубльованих мовами відповідних національних меншин (спільнот).

Також, як і у попередній редакції, законопроектом визначено, що протягом 6 місяців з дня скасування або припинення воєнного стану тимчасовому обмеженню в реалізації та захисті підлягають визначені статтею 7 (у частині права на мирні зібрання), статтями 14, 18, 19 та частиною третьою статті 20 цього Закону права національних меншин (спільнот), які ідентифікують свою приналежність за етнічним походженням із державою, що визнана в Україні та/або міжнародними організаціями державою-терористом (державою-агресором), яка вчиняє акти агресії проти України.

Зміни до закону про медіа

Крім того, законопроектом 10288 Перехідні та прикінцеві положеннях закону про медіа пропонується доповнити п. 9-1, яким установити, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом  5 років з дня його скасування або припинення щодо державної (офіційної) мови держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом, не застосовуються положення п. 3 ч. 1, п. 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 та частин 5 та 8 статті 40 Закону про медіа.

А саме, протягом 5 років щодо російської мови не застосовуються положення п. 3 ч. 1 ст. 40, за якою програми державною мовою, у тому числі фільми, у загальному тижневому обсязі мовлення телемовників - ліцензіатів у кожному з проміжків часу між 7 годиною та 18 годиною і між 18 годиною та 22 годиною мають становити для телемовників, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України, незалежно від територіальної категорії — не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Слід зауважити, що цей новий п. 3 з новою категорією «телемовників, які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот)» до частини 1 статті 40 пропонується додати вказаним законопроектом Уряду.

Наразі ж відповідна ч. 1 ст. 40 встановлює, що для телеканалів загальнонаціональної і регіональної категорій ця частка програм державною мовою має становити - не менше ніж 90% від загальної тривалості програм (або їх частин); для телеканалів місцевої категорії - не менше ніж 80% від загальної тривалості програм (або їх частин).

Інші нові норми, які не будуть застосовуватися протягом вказаного строку до російської мови, стосуються телемовників – реєстрантів, радіомовників, «які здійснюють мовлення мовами корінних народів та національних меншин (спільнот) України».

Що стосується незастосування до мови агресора ч. 5 та ч. 8 ст. 40 Закону про медіа, то вони в редакції законопроекту передбачають, що телемовники та радіомовники, які здійснюють мовлення мовами корінних народів України та національних меншин (спільнот), незалежно від територіальної категорії, повинні забезпечувати сумарний тижневий обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів України та національних меншин (спільнот) в обсязі не менше ніж 75%, при цьому не менше ніж 30% - державною мовою, у тому числі програм новин, інформаційно-аналітичних та розважальних програм (ведучими (дикторами) радіопрограм.

У програмі, у тому числі фільмі, виконаних державною мовою, допускається використання інших мов без дублювання або озвучення у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами корінних народів та національних меншин (спільнот).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.