Українці, які отримали дохід за кордоном, мають подати податкову декларацію до 1 травня, — які вимоги і штрафи

Як відомо, чимало українців після повномасштабного вторгнення виїхали за кордон. Втім, вони все одно мають подати податкову декларацію – до 1 травня 2024 року.

«Судово-юридична газета» розібралася, як фізичні особи — резиденти України, які отримували іноземні доходи у 2023 році, мають здійснити декларування доходів/звітування.

Виникнення обов’язку щодо декларування

Якщо фізична особа тривалий час знаходиться за кордоном, але при цьому:

• має місце постійного проживання в Україні, та/або
• має тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні, та/або
• є громадянином України,

така особа розглядатиметься податковим органом як резидент України.

Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України, мають бути оподатковані  відповідно до правил п. 170.11 ПКУ.

Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — в Україні чи за її межами.

Форму податкової декларації про майновий стан і доходи, а також інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 2.10.2015 №859.

Фізичні особи — резиденти України, які отримували іноземні доходи у 2023 році, мають подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї реєстрації до 1 травня 2024 (п.п. 49.18.4 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний зазначити дохід від дивідендів у рядку 10.4 декларації (хоча є позиція податкової в тому, що це має бути рядок 10.10), вказавши не лише їх розмір та суму податку, а й:

• назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та
• валюту, в якій такі доходи нараховані.

Суми доходів у податковій декларації проставляються у гривнях із копійками.

Таким чином, доходи, отримані в іноземній валюті, слід перерахувати в гривні за курсом НБУ, що діяв на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ПКУ).

Для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання застосовується ставка податку у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 Податкового кодексу України, тобто 9% та 1,5% військовий збір.

В декларації, окрім іноземних доходів фізичної особи, також вказуються і доходи з джерелом походження з України.

Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:

1. особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3. в електронній формі через особистий електронний кабінет на сайті податкової служби (для цього необхідно мати електронний ключ).

Задекларовану суму ПДФО та ВЗ з іноземних доходів фізична особа зобов’язана сплатити самостійно до 01.08.2024 (п. 179.7 ПКУ).

Сплачувати податки необхідно за податковою адресою фізичної особи (місце, за яким фізична особа береться на облік в податковому органі як платник податків). Як правило, податкова адреса відповідає місцю реєстрації (інакше кажучи, це «прописка»).

Детальні реквізити для сплати ПДФО та ВЗ можна отримати на сайті відповідної податкової служби в розділі «Рахунки для сплати платежів» (доступно на головній сторінці сайту кожної регіональної ДПС)

Декларування доходів та зарахування податків, сплачених за кордоном, здійснюється також шляхом подачі декларації про майновий стан і доходи.

Для підтвердження права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України,  фізичним особам-резидентам потрібно отримати довідку від державного органу країни, де зазначається:

• сума сплаченого податку та збору,
• база оподаткування,
• об'єкт оподаткування.

Після цього цю довідку потрібно легалізувати у закордонній дипломатичній установі України саме в цій країні, якщо немає виключень у законодавстві (наприклад, якщо Україна уклала угода про правову допомогу з цією державою на підставі якої додаткове засвідчення документів не потрібне).

Слід додати, що згідно з роз'ясненнями податкових органів, податки, сплачені за кордоном не враховуються для нарахування і сплати військового збору. Відповідно, сума іноземного доходу підлягає оподаткуванню військовим збором в Україні за ставкою 1,5% незалежно від суми податків, сплачених за кордоном.

Але, якщо з країною, де проживає та працює фізична особа немає угоди про уникнення подвійного  оподаткування, то в такому випадку податки сплачуються в Україні повторно, а саме: податок на доходи  фізичних осіб за ставною 18% та військовий збір за ставною 1,5%.

Фізичні особи - резиденти, які не встигли подати декларацію до 1 травня, можуть подати її пізніше. У такому випадку, податкові органи зазвичай застосовують лише штраф за несвоєчасне подання звітності – у розмірі 340 грн.

Слід виокремити, податки та звіти контрольованих іноземних компаній (КІК)

КІК компанія стає, якщо має реєстрацію в іноземній юрисдикції, це юридична особа або утворення без статусу юридичної особи. Вичерпного переліку форм КІК немає, це можуть бути компанії, партнерства, товариства, трасти, фонди, асоціації, організації тощо.

Контролювальна особа має відповідати одразу двом критеріям:

Перший критерій: бути резидентом України — фізична особа або юридична особа (засновником КІК можуть бути українські компанії);

Другий критерій: частка в КІК однієї особи має бути більшою за 50%, або за 25%*, якщо співзасновники КІК – резиденти України, та разом частки від 50%; *за 2024 рік знизиться з 25% до 10%

Або (замість другого критерію)

Особа має статус кінцевого бенефіціарного власника чи фактичний контроль над КІК (генеральна довіреність, проведення операцій із банківськими рахунками, укладення угод, вказівки органам управління тощо).

Повідомлення про КІК: є обов’язок повідомляти податкову інспекцію України про реєстрацію КІК, купівлю або продаж частки, початок та припинення контролю над КІК. Строк подання — упродовж 60 днів після реєстрації, купівлі-продажу тощо, або якщо такі дії відбуваються з 01.01.2022 року.

Затверджену форму повідомлення треба заповнити всіма даними по КІК (назва, адреса, код, засновники тощо) та подати онлайн з ЕЦП через Електронний кабінет платника.

Зверніть увагу, що повідомлення треба лише «показати» податковій. Повідомлення подають усі контролювальні особи без винятків.

Штраф за неповідомлення - 717 900 грн (за 2022 звітний рік) та 805 200 грн (за 2023 звітний рік).

Звіт про КІК

Як робити звіт про КІК, розглянемо на прикладі фізичної особи, яка є контролювальною особою такої компанії.

Звіт подається не окремо, а разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи. Це та декларація, у якій відображають доходи за попередній рік, наприклад, від продажу нерухомості, здачі в оренду чи отримання спадщини.

У звіті зазначають інформацію по КІК, зокрема, дохід за надання послуг, прибуток від іншої діяльності та прибуток до сплати податків в іноземній юрисдикції, скоригований прибуток КІК та його розрахунок. Але якщо є підстави не сплачувати податки в Україні, розрахунок не подається.

Як і повідомлення, звіт подають усі контролювальні особи.

Є декілька варіантів подання звіту (в будь-якому випадку онлайн з ЕЦП через Електронний кабінет платника та одночасно з декларацією):

1 варіант — до 01.05.2023 р. — повний звіт за КІК за 2022 рік та копії фінансової звітності КІК; до 01.05.2024 р. — повний звіт за КІК за 2023 рік та копії фінансової звітності КІК.

2 варіант — до 01.05.2023 р. — скорочений звіт за 2022 рік, до 31.12.2023 р. — повний звіт та копії фінансової звітності КІК, або копії звітності до 01.05.2024 р.;

до 01.05.2024 р. — скорочений звіт за 2023 рік, до 31.12.2024 р. — повний звіт та копії фінансової звітності КІК, або копії звітності до 01.05.2025 р.;

3 варіант — до 01.05.2024 р. — повний звіт за КІК та копії фінансової звітності КІК за 2022–2023 р.р.*

* Наступне подання звіту за 2024 рік і надалі відбуватиметься щорічно. Подання звіту одночасно за два звітні роки не передбачається, це разова пільгова умова.

Штраф за неподання звіту про КІК — 239 300 грн (2022 рік), 268 400 грн (2023 рік).

Штраф за несвоєчасне подання звіту — 119 650 грн (2022 рік), 134 200 грн (2023 рік).

Сплата податків та звільнення від оподаткування

В Україні оподатковується лише частина скоригованого прибутку КІК, яка пропорційна відсотку частки засновника/учасника КІК. Розрахунки проводяться на основі звітності та суми прибутку КІК до сплати податків.

Податки в Україні сплачує контролювальна особа.

Податки для фізичних осіб, сплачують до 1 серпня:

• військовий збір — 1,5%
• податок на доходи фізичних осіб — 18% загальна ставка (спеціальна ставка 9% або 5% — якщо є розподіл прибутку або дивіденди з України).

За яких умов податки не сплачуються:

1 умова — конвенція між Україною та країною реєстрації КІК та якщо КІК фактично сплачує податок на прибуток за «ефективною ставкою»* від 13%-18% і вище;

2 умова — конвенція та пасивні доходи КІК (дивіденди, роялті) складають менше 50% суми всіх доходів КІК;

3 умова — загальний дохід усіх іноземних компаній однієї контролювальної особи з будь-яких джерел не перевищує €2 млн на кінець звітного періоду.

* ефективна ставка — за загальним правилом, це не ставка корпоративного податку (податку на прибуток) в іноземній юрисдикції; така ставка рахується за формулою: (сума податку, який сплачує КІК поділити на суму прибутку КІК до сплати податків) помножити на 100 %.

Якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування, звіт усе одно потрібно подавати. Але розрахунок скоригованого прибутку КІК не проводиться та не відображається у звіті.

Приклади практичних кейсів:

Приклад № 1

ІТ-компанія «А», зареєстрована в Португалії, надає послуги з розробки програмного забезпечення. Річний дохід КІК становить €2,5 млн. Компанія отримала роялті (пасивні доходи) загальною сумою 500 000 євро.

Контролювальна особа компанія «А» звільняється від оподаткування, оскільки існує конвенція між Україною та Португалією та пасивний дохід менший за 50% загальної суми доходу.

Приклад № 2

Резидент України «Особа 1» має частку в КІК 45%. У співзасновника, резидента Німеччини «Особу 2» частка 55%. «Особа 2» також є директором та бенефіціаром компанії.

На резидента України «Особу 1» не поширюються правила КІК, тому що частка менша за 50%, співзасновник КІК нерезидент України, «Особа 1» не є бенефіціаром, не здійснює вплив на КІК.

Приклад № 3

Компанія «К» зареєстрована на Кіпрі, надає ІТ-послуги. Засновники КІК дві особи (по 50 % частки в кожного), резиденти України. Річний дохід КІК €3 млн. Ефективна ставка податку 2,5% через IP- box. Підписана конвенція між Україною та Кіпром.

На засновників поширюються правила КІК, тому що вони резиденти України і їхня загальна частка в КІК становить 100%. Засновники сплачують податки, адже не діють умови звільнення — дохід понад €2 млн, а ефективна ставка менша за 13%.

Приклад № 4

Резидент України «Особа 1» є одноосібним засновником (частки 100%) чотирьох компаній: у Чехії, Польщі, Словаччині, Болгарії. Усі компанії отримують як активні, так і пасивні доходи. У кожній із КІК річний дохід становить €499 000.

На контролювальну особу поширюються правила КІК (резидент України та частки в КІК становлять 100%). Але застосовується умова звільнення від сплати податків, оскільки сукупний дохід €1 996 000, що менше за €2 млн.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.