Зміна голосу свідка під час допиту як легендованої особи не звужує зміст обставин, які може з’ясувати сторона захисту – Верховний Суд

Застосування спеціальних технічних засобів, за допомогою яких змінювався голос свідка, а сам він знаходився поза візуальним спостереженням засудженого під час допиту легендованої особи в режимі відеоконференції не змінює безпосереднього характеру сприйняття показань свідка судом та іншими учасниками процесу і не звужує змісту й обсягу обставин, які сторона захисту в межах змагальної процедури може з’ясувати шляхом його допиту, за винятком питань, пов’язаних з ідентифікацією особи. Відповідну позицію висловив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 6 червня 2024 року по справі №489/2769/22.

Обставини справи

Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 307 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджує про безпідставне застосування під час допиту судом свідка технічних засобів, спрямованих на унеможливлення його ідентифікації, і ненадання стороні захисту доступу до інформації про справжні анкетні дані легендованої особи.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

ККС вказує, що свідок, щодо якого відповідно до статей 2, 7, 15 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» № 3782-ХІІ застосовувалися заходи безпеки, допитувався судом на підставі ухвали.

Як видно з матеріалів кримінального провадження і технічного запису судового процесу, порядок допиту судом легендованої особи відрізнявся від допиту свідка у звичайному режимі лише застосуванням спеціальних технічних засобів, за допомогою яких змінювався голос свідка, а сам він знаходився поза візуальним спостереженням засудженого та інших учасників провадження.

Питання доцільності такої процедури з огляду на твердження засудженого у судовому засіданні про те, що він добре знайомий із закупником та одразу ідентифікував його, не впливає на законність і обґрунтованість судових рішень. Адже застосування зазначених вище технічних засобів під час допиту легендованої особи у режимі відеоконференції не змінює безпосереднього характеру сприйняття показань свідка судом та іншими учасниками процесу і не звужує змісту й обсягу обставин, які сторона захисту у межах змагальної процедури може з’ясувати шляхом його допиту, за винятком питань, пов’язаних з ідентифікацією особи.

У судовому засіданні засуджений та його захисник брали активну участь у перехресному допиті свідка, ставлячи йому численні запитання й отримуючи відповіді.

Отже, процедура допиту цього свідка судом не призвела до будь-яких обмежень сторони захисту у реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі гарантованого підпунктом d п. 3 ст. 6 Конвенції права обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення.

Оскільки щодо свідка застосовувалися заходи безпеки у виді заміни прізвища, імені та по батькові у процесуальних документах, то долучення до справи і відкриття учасникам процесу матеріалів, що дозволяють ідентифікувати легендовану особу, згідно зі ст. 15 Закону № 3782-ХІІ було неприпустимим.

Розголошення відомостей про осіб, узятих під захист, відповідно до ст. 25 згаданого нормативно-правового акта тягне передбачену законом відповідальність.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.