Изменение голоса свидетеля во время допроса как легендированного лица не сужает содержание обстоятельств, которые может выяснить сторона защиты – Верховный Суд

Применение специальных технических средств, с помощью которых изменялся голос свидетеля, а сам он находился вне визуального наблюдения осужденного во время допроса легендированного лица в режиме видеоконференции, не изменяет непосредственного характера восприятия свидетельских показаний судом и другими участниками процесса и не сужает содержания и объема обстоятельств, которые сторона защиты в рамках состязательной процедуры может выяснить путем его допроса, за исключением вопросов, связанных с идентификацией личности. Соответствующую позицию высказал Кассационный уголовный суд Верховного Суда в постановлении от 6 июня 2024 г. по делу №489/2769/22.

Обставини справи

Місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав винуватою та засудив особу за ч. 2 ст. 307 КК.

У касаційній скарзі захисник стверджує про безпідставне застосування під час допиту судом свідка технічних засобів, спрямованих на унеможливлення його ідентифікації, і ненадання стороні захисту доступу до інформації про справжні анкетні дані легендованої особи.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

ККС вказує, що свідок, щодо якого відповідно до статей 2, 7, 15 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» № 3782-ХІІ застосовувалися заходи безпеки, допитувався судом на підставі ухвали.

Як видно з матеріалів кримінального провадження і технічного запису судового процесу, порядок допиту судом легендованої особи відрізнявся від допиту свідка у звичайному режимі лише застосуванням спеціальних технічних засобів, за допомогою яких змінювався голос свідка, а сам він знаходився поза візуальним спостереженням засудженого та інших учасників провадження.

Питання доцільності такої процедури з огляду на твердження засудженого у судовому засіданні про те, що він добре знайомий із закупником та одразу ідентифікував його, не впливає на законність і обґрунтованість судових рішень. Адже застосування зазначених вище технічних засобів під час допиту легендованої особи у режимі відеоконференції не змінює безпосереднього характеру сприйняття показань свідка судом та іншими учасниками процесу і не звужує змісту й обсягу обставин, які сторона захисту у межах змагальної процедури може з’ясувати шляхом його допиту, за винятком питань, пов’язаних з ідентифікацією особи.

У судовому засіданні засуджений та його захисник брали активну участь у перехресному допиті свідка, ставлячи йому численні запитання й отримуючи відповіді.

Отже, процедура допиту цього свідка судом не призвела до будь-яких обмежень сторони захисту у реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі гарантованого підпунктом d п. 3 ст. 6 Конвенції права обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення.

Оскільки щодо свідка застосовувалися заходи безпеки у виді заміни прізвища, імені та по батькові у процесуальних документах, то долучення до справи і відкриття учасникам процесу матеріалів, що дозволяють ідентифікувати легендовану особу, згідно зі ст. 15 Закону № 3782-ХІІ було неприпустимим.

Розголошення відомостей про осіб, узятих під захист, відповідно до ст. 25 згаданого нормативно-правового акта тягне передбачену законом відповідальність.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.