Верховна Рада внесла зміни до Земельного кодексу України

Верховна Рада 21 серпня ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» (законопроект 9549).

Як раніше писала «Судово-юридична газета», цим законом доповнено Закон «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» новою статтею 14-1 під назвою «Особливості примусового відчуження земельних ділянок, іншого нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану для розміщення об’єктів оборонно-промислового комплексу та об’єктів інфраструктури в Ужгородському районі Закарпатської області».

Відповідно до нової статті у період дії воєнного стану земельні ділянки та інші об’єкти нерухомого майна, які перебувають у приватній, комунальній власності, нерозподілені земельні ділянки, невитребувані земельні частки (паї) розташовані в Ужгородському районі Закарпатської області, можуть бути примусово відчужені з мотивів суспільної необхідності за рішенням Закарпатської обласної державної адміністрації на умовах та в порядку, визначених цією статтею, для розміщення, серед іншого, об’єктів будівництва, нерухомого майна, комплексів будівель і споруд, виробничих потужностей, частин виробничих потужностей, інженерних споруд, необхідних для функціонування та діяльності підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та/або визначені такими, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

Також новим законом внесено зміни до Земельного кодексу України.

Зокрема, у абзаці 4 ч. 7 статті 20 ЗК передбачається, що зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж на таких земельних ділянках площею до 0,05 гектара), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

В абз. 1 ч. 7 ст. 37-1 ЗК, за якою земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації виключено слова «у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або».

Частину 4 статті 59 ЗК, яка регулює право на землі водного фонду доповнили абзацом другим такого змісту:

«Земельні ділянки державної, комунальної власності під рибогосподарськими технологічними водоймами, а також гідроспорудами, іншими об'єктами нерухомого майна, пов'язаного із веденням господарської діяльності на таких водоймах, можуть передаватися у приватну власність у порядку, визначеному цим Кодексом».

У статті 75 (Землі електронних комунікацій) у частині 1 встановили, що до земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку, встановленому цим Кодексом, у власність або користування фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону «Про електронні комунікації» внесені до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, земель електронних комунікацій, визначених цим Кодексом, для для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж (до змін було для «прокладання під землею електронних комунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень»).

Статтю 98 (Зміст права земельного сервітуту) доповнили нормою про те, що строк дії земельного сервітуту для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж на землях державної або комунальної власності не може бути меншим п'яти років (у разі якщо сервітуарій не ініціює встановлення меншого строку) та не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу.

Статтю 99 (види права земельного сервітуту) доповнили пунктом «в-5» такого змісту:

«Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право на розгортання, експлуатацію електронних комунікаційних мереж».

Статтю 100 (Порядок встановлення земельних сервітутів) доповнили нормою про те, що істотними умовами договору про встановлення земельного сервітуту є: обсяг прав сервітуарія щодо користування земельною ділянкою (її частиною); кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут; розмір та порядок внесення плати за встановлення сервітуту (крім випадків встановлення безоплатного сервітуту); строк дії сервітуту».

Статтю 102 доповнили частиною 3 такого змісту: «Дія сервітуту припиняється у разі примусового відчуження земельної ділянки відповідно до статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Державна реєстрація припинення права власності на таку земельну ділянку є підставою для державної реєстрації припинення права сервітуту, встановленого щодо такої земельної ділянки».

Ч. 9 статті 102-1 (Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови) доповнили пунктом 7 такого змісту:

«Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі примусового відчуження земельної ділянки відповідно до статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Також встановлено, що державна реєстрація припинення права власності на земельну ділянку, примусово відчужену відповідно до статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», є підставою для державної реєстрації припинення прав емфітевзису, суперфіцію, встановлених щодо такої земельної ділянки».

Частину 3 статті 123 (Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування) доповнили нормою про те, що розгляд заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою передачі земельної ділянки у користування для розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій або заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою передачі земельної ділянки у користування для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, поданої постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який відповідно до Закону «Про електронні комунікації» внесений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, та прийняття рішення про надання відповідного дозволу або надання мотивованої відмови у його наданні здійснюється відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування протягом 14 днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Ч. 2 статті 124-1 (Порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності) доповнили нормою про те, що у разі подання заяви про надання згоди на встановлення земельного сервітуту для розміщення лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, або подання заяви про надання згоди на встановлення земельного сервітуту для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, поданої постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесений до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, прийняття рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту, забезпечення укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надання мотивованої відмови у встановленні земельного сервітуту здійснюється протягом 14 днів з дня реєстрації такої заяви.

Ч. 2 статті 134 (Обов’язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або передачі їх у користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) доповнили нормою:

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, а також використання земельних ділянок для ведення спеціального товарного рибного господарства.

Крім того, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: будівництва, обслуговування об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, електронних комунікаційних мереж та об’єктів дорожнього господарства (крім об’єктів дорожнього сервісу).

Пункт 3 ч. 5 статті 186 (Погодження і затвердження документації із землеустрою) доповнили абзацом такого змісту:

«Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які примусово відчужуються відповідно до статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», не підлягає погодженню і затверджується органом виконавчої влади, який здійснює повноваження щодо примусового відчуження земельних ділянок».

У розділі Х «Перехідні положення» ЗК змінюється п. 6-1. Наразі він передбачає, що громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно до змін пункт буде виглядати наступним чином. Громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності (у тому числі під рибогосподарськими технологічними водоймами, а також гідроспорудами, іншими об'єктами нерухомого майна, пов'язаного із веденням господарської діяльності на таких водоймах), а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення (крім земель під рибогосподарськими технологічними водоймами, а також гідроспорудами, іншими об'єктами нерухомого майна, пов'язаного із веденням господарської діяльності на таких водоймах); експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для інших земель.

У пункті 27 (регулює особливосі земельних відносин під час дії воєнного стану) встановили, що передача земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів, крім випадків, визначених частиною другою статті 134 цього Кодексу, допускається також для розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій (у тому числі тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави), крім об’єктів, зазначених у підпункті «а-1» цього підпункту.

В свою чергу, підпункт «а-1» буде мати такий зміст:

передача земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів, крім випадків, визначених частиною другою статті 134 цього Кодексу, допускається також для «будівництва на території Ужгородського району Закарпатської області таких об’єктів згідно із класифікатором, за яким здійснюється класифікація будівель і споруд:

• комплексних споруд промислових об'єктів (крім споруд гірничодобувних, споруд електростанцій та споруд підприємств хімічної промисловості);
• будівель транспорту та зв’язку, промислових та складських будівель;
• офісних будівель;
• військових інженерних споруд;
• інших інженерних споруд, не класифікованих у класифікаторі».

Положення підпункту «а1» цього підпункту застосовуються у разі, якщо будівництво зазначених у ньому об’єктів за рішенням Закарпатської обласної державної адміністрації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зазначеним у статті 14-1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», визначено необхідним для розміщення об’єктів будівництва, нерухомого майна, комплексів будівель і споруд, виробничих потужностей, частин виробничих потужностей, інженерних споруд, необхідних для функціонування та діяльності підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та/або визначені такими, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; індустріальних парків для розміщення релокованих (переміщених) підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та/або їх виробничих потужностей, частин виробничих потужностей та/або підприємств, які визначені такими, що є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Для розміщення об’єктів, передбачених підпунктом «а1» підпункту 4 цього пункту, н потрібно погодження з Кабінетом Міністрів України зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, не потрібно погодження із землекористувачем вилучення земельної ділянки з постійного користування»;

Крім того, перехідні положення ЗК доповнили підпунктом 26 такого змісту: формування, державна реєстрація земельних ділянок, на яких розташовані житлові будинки (крім багатоквартирних), на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (крім випадків, якщо бойові дії були завершені або можливість бойових дій була припинена) або тимчасово окупованих рф, здійснюються з урахуванням таких особливостей:

а) формування, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка містить виключно:

пояснювальну записку; відомості обчислення площі земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки, на якому відображаються: площа земельної ділянки; зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); координати поворотних точок меж земельної ділянки; лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); межі земельних угідь; межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; контури об’єктів нерухомого майна, меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж та точки водовиділу, розташовані на земельній ділянці; межі частин земельної ділянки, на яких може проводитися гідротехнічна меліорація; копії документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно; копію документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку (за наявності). Невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки є таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їхніх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки;

б) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, передбачена підпунктом "а" цього підпункту: розробляється на замовлення власника земельної ділянки та/або власника житлового будинку, який на ній розміщений, без прийняття рішення власником (розпорядником) земельної ділянки про розроблення зазначеної документації; розробляється без проведення топографо-геодезичних вишукувань в натурі (на місцевості), на основі наявних у розробника такої документації: містобудівної документації або картографічних чи інших матеріалів; погоджується сільською, селищною, міською радою, на території дії повноважень якої розташовується відповідна земельна ділянка, або військовою адміністрацією (на територіях, на яких відповідна сільська, селищна, міська рада тимчасово не здійснює свої повноваження) та затверджується замовником документації. Державна реєстрація земельних ділянок відповідно до цього підпункту проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр", з урахуванням особливостей, визначених цим підпунктом та порядком ведення Державного земельного кадастру.

У відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку та у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зазначається, що її державна реєстрація проведена з урахуванням особливостей, визначених цим підпунктом;

в) протягом року після припинення чи скасування воєнного стану на території України власники, користувачі земельних ділянок зобов’язані забезпечити розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з проведенням топографо-геодезичних вишукувань в натурі (на місцевості) та внесення на підставі цієї документації змін до відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

У разі якщо такі зміни не будуть внесені протягом строку, передбаченого цим підпунктом, доступ до таких відомостей обмежується за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру до моменту внесення таких змін;

г) щодо земельних ділянок, державна реєстрація яких проведена з урахуванням особливостей, визначених цим підпунктом, забороняється: здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок, змінювати їх цільове призначення; вчиняти будь-які правочини щодо земельної ділянки, звертати стягнення на земельну ділянку з будь-яких підстав, у тому числі у примусовому порядку.

Також новий закон передбачає провести у 2025 – 2026 роках експеримент, протягом дії якого розгляд органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження та затвердження розробленої документації із землеустрою, документації з оцінки земель здійснюється в порядку черговості їх надходження до відповідного органу.

Експеримент не поширюється на:

• містобудівну документацію, яка є одночасно документацією із землеустрою;
• проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природнозаповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історикокультурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
• технічну документацію із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об’єктів; технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.

Кабінету Міністрів доручено організувати здійснення моніторингу проведення експерименту та за його результатами подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо запровадження черговості розгляду заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження та затвердження розробленої документації із землеустрою, документації з оцінки земель.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.