Судам пропонують заборонити пом’якшувати покарання чи призначати іспитовий строк за ухилення від мобілізації і незаконне перенаправлення за кордон — законопроект

У Верховній Раді не задоволені практикою судів, які, зважаючи на різні обставини, призначають більш м’яке покарання чи покарання з іспитовим строком особам, що ухилилися від мобілізації, та особам, які сприяли незаконному перенаправленню через державний кордон.

Так, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Максим Павлюк зареєстрував у парламенті законопроект 13014-1 про зміни до Кримінального кодексу.

Зокрема, депутат пропонує у статті 69 КК, яка нині дозволяє судам призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, встановити, що суд не може за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, з урахуванням особи винного, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції, якщо йдеться про статті 332 КК (незаконне переправлення осіб через державний кордон) та 336 КК (ухилення від призову під час мобілізації).

Таким чином, суди не зможуть з урахуванням обставин призначати ухилянтам та особам, які сприяли незаконному перенаправленню через кордон, більш м’яке покарання.

Аналогічні доповнення пропонується внести до статті 75 Кримінального кодексу, яка регулює можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Нагадаємо, наразі суд, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, може прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Законопроектом 13014-1 пропонується, аби покарання з випробуванням не могли застосовувати до ухилянтів та осіб, які сприяли незаконному перенаправленню через кордон.

Крім того, пропонується посилити відповідальність за статтею 332 КК.

Зараз за ч. 1 статті 332 КК незаконне переправлення осіб через державний кордон, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Депутат пропонує, аби такі дії, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, каралися позбавленням волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

При цьому Максим Павлюк пропонує уточнити, що під незаконним переправленням через державний кордон України слід розуміти переправлення осіб через державний кордон:

• будь-яким способом поза відповідними пунктами пропуску;
• у пунктах пропуску, але без відповідних документів;
• у пунктах пропуску, але за документами, які містять недостовірні відомості про особу;
• у пунктах пропуску, але без дозволу відповідних органів влади.

А під перетинанням державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон слід розуміти перетин особою державного кордону:

• поза місцем розташування пункту пропуску;
• поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону;
• в місці, визначеному в пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

У поясненнях Максим Павлюк наводить низку судових рішень, в яких під час винесення вироку судді пом’якшували покарання до винних осіб, застосовуючи норми КК, керуючись згаданими статтями 69, 75 Кримінального кодексу.

«Таким чином пом’якшують покарання, передбачені статтею 332 КК України, у виді штрафу та звільняють від відбування покарання з випробуванням», додає депутат.

Аналогічна ситуація, за його словами, складається із статтею 336 КК щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Він підкреслив, що «така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед осіб, що підлягають мобілізації, військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень пов’язаних з ухилення від справедливого покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон України».

«Виходячи з вищевикладеного, під час опрацювання проєкту Закону було схвалено одностайність думки про необхідність внесення до діючого законодавства відповідних змін, оскільки за правилами нормотворення, класично вважається, що саме наявна розбіжність у практиці застосування законодавства судами породжує обґрунтованість до укладення проєкту Закону про внесення змін» – підсумував народний депутат.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що у жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила як закон законопроект 12039, за яким обвинувачені в корупційних злочинах зможуть або отримати значно менший строк, або взагалі фактично залишитися на свободі з випробувальним терміном.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.