Адміністративна процедура в земельних відносинах: Верховний Суд визначив юрисдикцію спорів щодо рішень органів місцевого самоврядування

Верховний Суд визначив, що оскарження рішень органів місцевого самоврядування (ОМС) у земельних справах з підстав порушення процедури, встановленої Законом України «Про адміністративну процедуру», належить до юрисдикції адміністративних судів. Такого висновку Суд дійшов у справі за позовом Товариства до Сумської міської ради про скасування її рішення щодо поновлення договору оренди землі, ухваленого в межах адміністративного провадження.

Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом до Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування її рішення від 22 травня 2024 року №4794-МР, ухваленого в межах адміністративного провадження за результатами розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки. Позивач вказував на порушення відповідачем вимог Закону «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX, зокрема щодо залучення заявника до участі у провадженні, права подання пояснень і доказів та інформування про час і місце слухання.

Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, закрив провадження у справі, вказавши на відсутність публічно-правового спору. Суди виходили з того, що оскаржуване рішення Ради стосується майнових прав позивача, а тому спір, що виник у цій справі, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Товариства, скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд дійшов висновку, що спір виник у межах адміністративної процедури за наслідками дій суб’єкта владних повноважень – Сумської міської ради – яка розглядала подану Товариством заяву та ухвалювала рішення в межах своєї дискреції. Предметом спору є саме адміністративний акт, а не реалізація сторонами права на укладення договору.

Верховний Суд наголосив, що відповідно до абзацу третього статті 2 Закону України «Про оренду землі» та статті 17-2 Земельного кодексу України, розгляд заяв у сфері оренди землі здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру». Спори, що виникають щодо результатів адміністративної процедури, підлягають розгляду адміністративними судами.

Суд навів низку положень Конституції України (частина друга статті 55, частина п’ята стаття 125), КАС України (статті 2, 4, 19), а також Закону України «Про адміністративну процедуру» (статті 1, 2, 69, 71) і зазначив, що орган місцевого самоврядування у таких відносинах виступає суб’єктом владних повноважень, який виконує управлінські функції щодо розпорядження землями комунальної власності.

Адміністративний акт може бути визнаний протиправним через недотримання процедурних гарантій, навіть якщо є матеріально-правові підстави для його ухвалення.

Рішення органу місцевого самоврядування, прийняте за результатами розгляду заяви юридичної особи в межах адміністративної процедури відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру», є адміністративним актом і породжує публічно-правовий спір. Такий спір належить до юрисдикції адміністративного суду, оскільки його предметом є перевірка дотримання суб’єктом владних повноважень вимог і принципів адміністративної процедури (зокрема, забезпечення участі особи, прозорості, належного інформування тощо). Наявність попередніх цивільно-правових або господарських відносин між сторонами (наприклад, договір оренди) не впливає на кваліфікацію правовідносин як публічно-правових, якщо оскаржуване рішення має владний характер і прийняте в межах дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень.

Недотримання таким суб’єктом гарантій, передбачених Законом України «Про адміністративну процедуру», у процесі ухвалення адміністративного акта, є самостійною та достатньою підставою для його оскарження в адміністративному суді незалежно від наявності чи відсутності матеріально-правових підстав. Якщо порушення процедури вплинуло на реалізацію права особи (наприклад, не забезпечено участь у провадженні, не надано можливості подати докази чи пояснення, не повідомлено про слухання), адміністративний акт підлягає перевірці на предмет відповідності не лише змісту, а й формі та процесу його ухвалення. Такий підхід слугує реалізації принципу належного урядування, легітимних очікувань і забезпеченню ефективного захисту прав особи у публічно-правових відносинах.

Рішення органу місцевого самоврядування, прийняте в межах адміністративної процедури на підставі Закону №2073-IX, є адміністративним актом, а спір щодо нього — публічно-правовим і підлягає розгляду адміністративним судом.

Постанова Верховного Суду від 27 березня 2025 року у справі № 480/5652/24 (адміністративне провадження № К/990/48787/24).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.