Право на зняття з обліку військовозобов'язаних мають особи, які вже вибули за межі України, а не ті, що збираються – Верховний Суд

Підставою для зняття з обліку військовозобов`язаних можуть скористатися військовозобов`язані, які вже фактично перебувають за межами України більше 3-х місяців, звернувшись до консульської установити за місцем перебування.

Якщо людина перебуває на території України і збирається виїжджати на постійне місце проживання за кордон, то у неї такого права немає. Тобто, право на зняття з обліку військовозобов`язаних мають особи, які вже вибули на строк більше 3-х місяців за межі України.

На це вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 травня 2025 року по справі 280/2880/24.

Суть спору

Чоловік звернувся з позовом до ТЦК, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо незняття його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон до Аргентини.

Вказав, що у жовтні 2023 року головним управлінням Державної міграційної служби у Запорізькій області прийнято рішення щодо оформлення позивачу документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання, яким фактично надано дозвіл на виїзд до Аргентини на постійне проживання.

Представник позивача 27 лютого 2024 року надіслав до Запорізького районного ТЦК заяву з проханням зняти позивача з військового обліку та проставити відмітку про це у військовому документі. Однак ТЦК відмовив у задоволенні заяви.

Як встановили суди, з метою зняття з реєстрації місця проживання позивач, у встановленому законом порядку, 27 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку звернувся до ТЦК із заявою, у якій просив зняти його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та проставити відмітку про це в військово-обліковому документі.

Однак, листом від 9 березня 2024 року ТЦК повідомив, що на час дії воєнного стану впроваджено обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, а тому до закінчення воєнного стану зняття з військового обліку неможливе.

Рішенням Запорізького окружного адмінсуду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адмінсуду, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з приписів ч. 6 статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки у період воєнного стану та оголошеної мобілізації, що має місце у спірному випадку, військовозобов`язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного ТЦК.

Дозволу ТЦК позивач не мав, а положення законодавства не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне місце проживання.

Позиція Верховного Суду

Як вказав Верховний Суд, підставою для звернення позивача до ТЦК із заявою про зняття його з військового обліку слугувало отримання ним позитивного рішення від ГУ ДМС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Аргентини. Проте Запорізький РТЦК повідомив про те, що на час воєнного стану впроваджено обмеження щодо виїзду чоловіків, а тому зняття з військового обліку неможливе.

Згідно з пунктом 53 Порядку №1487 зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше 3-х місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного ТЦК з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до 3-х місяців, з військового обліку не знімаються.

Як зауважив Верховний Суд, законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У справі, що розглядається позивач є військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку в Запорізькому РТЦК.

Водночас позивач отримав рішення органу міграційної служби щодо оформлення виїзду на постійне місце проживання до Аргентини.

Верховний Суд зауважив, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, в тому числі щодо свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України.

«Наведене свідчить, що у період воєнного стану та оголошеної мобілізації, що мало місце у спірному випадку, військовозобов`язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного ТЦК.

При цьому, положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов`язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон», зазначили судді Верховного Суду.

Крім того, ВС зазначив, що рішення ГУ ДМС щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше 3-х місяців за межі України не є підставою для зняття позивача з військового обліку, адже пункт 2 ч. 5 статті 37 Закону № 2232-XII не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов`язаних – «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України».

Тобто, право на зняття з обліку військовозобов`язаних мають особи, які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України.

Натомість, зі змісту листа ТЦК висновується, що позивач під час дії воєнного стану в`їхав на територію України, використовуючи діючий закордонний паспорт громадянина України.

ВС вказав, що підставою для зняття з обліку військовозобов`язаних за пунктом 2 ч. 5 статті 37 Закону 2232-XII можуть скористатися військовозобов`язані, які фактично перебувають за межами України більше 3-х місяців, звернувшись до консульської установити за місцем перебування та, надавши відповідні докази свого перебування за межами України більше 3-х місяців.

Додатково відповідач повідомив, що позивачу було роз`яснено підстави отримання відстрочки згідно зі статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для можливості виїзду за кордон. Водночас на момент звернення у позивача таких підстав не було.

Верховний Суд нагадав, що ним у постанові від 9 березня 2023 року у справі 600/2520/22-а вказано, що обмеження певних категорій громадян у праві виїзду за кордон під час воєнного стану певною мірою є втручанням у приватне життя особи в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак таке втручання прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету.

«Зі змісту статей 17, 65 Конституції України висновується, що захист держави, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба – це конституційний обов`язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, зокрема у ЗСУ. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов`язку, що передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно чи за призовом).

З огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави», зазначив КАС ВС.

Судді КАС ВС нагадали, що громадяни наділені не тільки правами, а й обов`язками, які закріплені на рівні Конституції України. Одним із таких обов`язків згідно зі статтею 65 Конституції України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

«Офіційне оголошення воєнного стану Указом Президента України зумовило офіційне проголошення державою заходів, спрямованих на фактичну, явну, поточну, неминучу небезпеку існування держави і захисту українського народу, шляхом швидкого прийняття рішень у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні уповноваженими на те органами влади», підсумував КАС ВС.

Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу чоловіка без задоволення, а рішення судів без змін.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.