Верховна Рада не змогла включити до порядку денного законопроект про збільшення оборонних видатків у держбюджеті

Верховна Рада 15 липня планувала прийняти в першому читанні третю версію змін до Державного бюджету на 2025 рік. Йдеться про законопроект 13439-3, який є альтернативним тому, що вніс Кабмін.

Втім, його не змогли включити до порядку денного. За включення до порядку денного проголосувало лише 211 депутатів.

До цього бюджетний комітет вже рекомендував прийняти в першому читанні основний законопроект 13439 Кабміну про зміни до бюджету, який передбачає збільшення видатків оборони на 412,4 млрд грн, з них 215,9 млрд грн – на закупівлю та виробництво в Україні зброї та військової техніки.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Рахункова палата у своєму висновку про виконання Держбюджету за І півріччя 2025 року попередили про ризики для виплат військовослужбовцям. Справа у тому, що для закупівлі товарів оборонного призначення були перерозподілені значні видатки із запланованих на оплату праці в жовтні – грудні (174,8 млрд грн). «Це збільшило ризик недостатності коштів на оплату праці, зокрема, військовослужбовців», зазначено у висновку Рахункової палати.

Тож, зміни необхідні для того, аби убезпечити від цих ризикиів.

Основна зміна у законопроекті 13439-3, порівняно з урядовою версією, полягає у тому, що з 1 серпня 2025 року 10% податку на прибуток, який наразі зараховується до бюджету міста Києва, будуть зарахувати до резервного фонду державного бюджету.

Загалом законопроект передбачає аналогічні урядовому положення.

Пропонується, зокрема:

• збільшити прожитковий мінімум, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури – з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року він становитиме 2102 грн (замість 1600 грн).
• установити, що у 2025 році розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначеної Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування») для максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу (з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року ‒ 20 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом; А з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року ‒ 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
• спрямувати залишок коштів, утвореного станом на 1 січня 2025 року, джерелом формування якого були надходження спеціального фонду від частини «військового» податку на доходи фізичних осіб та не використані Мінстратегпромом, Міноборони, на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;
• надати Уряду право скорочувати видатки загального фонду держбюджету і надання кредитів із загального фонду за бюджетними програмами головних розпорядників коштів та збільшувати видатки загального фонду головних розпорядників, що належать до сектору безпеки і оборони (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм). На думку ГНЕУ ВР, пропонований підхід може негативно позначитись на ефективності парламентського контролю за державним бюджетом.
• дозволити Мінфіну перевищувати граничний обсяг держборгу на обсяг залучених кредитів (позик) відповідно до угод з ЄС, іноземними державами, іноземними фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Державний бюджет, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ тощо.

Отже, оновленою ст. 39 Закону пропонується з 1 серпня по 31 грудня 2025 року встановити розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) для доходу застрахованої особи на місяць у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу у розмірі, що дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (замість 20 розмірів «мінімалки»).

«У цьому зв’язку варто звернути увагу, що запропонована ініціатива, яка стосується зменшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, вплине на наповнення бюджету Пенсійного фонду України та може призвести до розбалансування його дохідної та видаткової частини.

Це, у свою чергу, негативно позначиться на рівні соціального забезпечення осіб, виплати яким залежать від коштів державного бюджету (особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам війни, інвалідам війни тощо)», зауважили в Головному науково-експертному управлінні.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.