Безвісно відсутній чи полонений — у яких випадках можна розірвати шлюб без згоди
Повномасштабна війна спричинила безпрецедентний правовий виклик: станом на 2025 рік, за даними МВС та Уповноваженого із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у російському полоні офіційно підтверджено понад 2 тисячі військовослужбовців, зниклих безвісти – понад 70 тисяч військових і цивільних українців. Водночас сімейні, майнові та спадкові правовідносини не можуть залишатися «замороженими».
Мін’юст дав офіційні роз’яснення, які деталізують, за якими процедурами можна розірвати шлюб у таких обставинах.
Таким чином, факт полону може бути підтверджений виключно через:
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими,
- Міноборони,
- Міжнародний комітет Червоного Хреста,
- іноземні офіційні органи, якщо факт підтверджено дипломатичними каналами.
ВАЖЛИВО: довідки волонтерів, медіа або особисті припущення не є доказом.
Статус безвісно відсутнього
- встановлюється виключно судом за ст. 43 ЦКУ,
- підстава — відсутність відомостей про особу понад 1 рік або менший строк, якщо є докази, що людина перебуває в небезпечних умовах.
Мін’юст наголошує:
- полон не є підставою для розірвання шлюбу в адміністративному порядку через РАЦС;
- безвісно відсутній – є підставою для адміністративного розлучення (ст. 107 СКУ).
«Судово-юридична газета» раніше повідомляла, що у випадку зникнення військовослужбовця або потрапляння в полон родина повинна спочатку подати заяву до поліції та передати всі наявні документи, включно з військовими даними, обставинами зникнення та за потреби — зразками ДНК.
Паралельно необхідно звернутися до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та створити особистий кабінет для фіксації статусу. Якщо факт полону не підтверджено, родина має право ініціювати судову процедуру визнання особи безвісно відсутньою відповідно до ст. 43 ЦКУ та Закону про осіб, зниклих безвісти.
Правове регулювання розірвання шлюбу з особою, яка перебуває в полоні або визнана безвісно відсутньою, базується на нормах Сімейного кодексу, Цивільного кодексу та ЦПК України. Якщо один із подружжя перебуває в полоні, статті 110–112 СКУ дозволяють другому з подружжя подати позов про розірвання шлюбу без його згоди. Полон не впливає на цивільну дієздатність, але не перешкоджає розгляду справи за відсутності особи. Провадження здійснюється в порядку спрощеного позову (ст. 274 ЦПК): суд надсилає повістки за останньою адресою, а в разі неявки відповідача рішення може бути ухвалене за наявними матеріалами (ст. 223 ЦПК).
У випадку, коли особа судом визнана безвісно відсутньою відповідно до ст. 43 ЦКУ, подальше розірвання шлюбу проводиться в адміністративному порядку через РАЦС за ст. 107 СКУ. Нові роз’яснення Мін’юсту уточнюють, що факт полону підтверджується даними Координаційного штабу, Міноборони або міжнародних організацій, а статус безвісно відсутнього встановлюється виключно судом. Подання позову про розлучення не припиняє соціальних гарантій родини полоненого та не впливає на їхній доступ до програм підтримки зниклих безвісти.
Потенційні конституційні ризики пов’язані з тим, що розірвання шлюбу без участі другого з подружжя зачіпає право на сімейне життя (ст. 51 Конституції), хоча в умовах війни така процедура вважається виправданою. Окремо постає проблема ретроспективності: повернення полоненого може поставити під сумнів чинність укладених після розлучення правочинів та порядок користування спільним майном.
Суддя Великої Палати Верховного Суду Олена Білоконь наголосила, що у справах про розірвання шлюбу з полоненим або безвісно відсутнім суди мають враховувати реалії воєнного часу й приймати навіть нестандартні докази, оскільки отримання офіційних підтверджень часто неможливе. Вона підкреслила, що перелік юридичних фактів, які може встановити суд, не є вичерпним, а встановлення факту полону чи зникнення належить до цивільної юрисдикції (позиція ВП ВС у справі № 560/17953/21), а також суддя вказала на нестандартність доказів і перевантаженні системи суду. Такі факти стають підставою для розірвання шлюбу, коли один із подружжя не може брати участь у процесі через полон або зникнення.
Автор: Марія Долинська, юрист
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
