НКРЕКП вийде з-під контролю Кабміну та Президента: які зміни пропонує законопроєкт 14282

На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт №14282, який передбачає внесення змін до низки законів із метою посилення гарантій діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

За словами авторів, проєкт закону спрямований на забезпечення прозорості, незалежності та ефективності регуляторного органу, що є ключовим для стабільності енергетичного ринку та виконання зобов’язань України перед Європейським Союзом і Енергетичним Співтовариством.

Регулятор отримує нові повноваження та чіткі механізми контролю, а також змінюється система оплати праці його працівників, запроваджуються публічні консультації щодо тарифів та прозоре оприлюднення рішень на вебсайті.

Законопроєкт передбачає низку змін у діючих законах, зокрема:

• Законі України “Про питну воду та питне водопостачання” буде виключено абзац, що обмежував повноваження регулятора.
• У Законі “Про центральні органи виконавчої влади” уточнюється застосування положень закону до НКРЕКП та її працівників, а також визначено, що питання діяльності Комісії у Кабінеті Міністрів України представляє її голова.
• Закон “Про Кабінет Міністрів України” доповнюється нормами щодо участі Кабміну у призначенні членів НКРЕКП, а також визначає особливості відносин уряду та регулятора.
• Закон “Про державну службу” доповнюється нормами щодо статусу працівників НКРЕКП, прирівнюючи їх за деякими положеннями до посадовців Національного банку України.

Особлива увага приділяється Закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”. Законопроєкт уточнює статус регулятора, його структуру та чисельність працівників, порядок організації роботи, конкурсний відбір та призначення членів НКРЕКП. Запроваджуються чіткі правила щодо незалежності регулятора від впливу органів влади, політичних сил та комерційних структур.

Одним із ключових нововведень є відмова від президентської моделі управління регулятором: голову НКРЕКП більше не призначає Президент, а обирають самі члени Комісії. Це усуває політичну залежність та повертає регулятор до класичної європейської моделі корпоративного самоврядування.

Водночас законопроєкт ліквідовує попередню розгалужену мережу територіальних органів як окремих юридичних осіб. Вони тепер функціонуватимуть лише як структурні підрозділи без статусу юрособи, що дозволяє централізувати управління та зменшити адміністративні витрати.

Суттєво оновлюється і порядок формування складу регулятора. Запроваджується нова конкурсна процедура із розширеною участю міжнародних партнерів: до складу конкурсної комісії входять міжнародні експерти, зокрема представники Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства, які отримують формалізовані повноваження у процесі відбору. Відтак, комісія стає незалежним органом наглядового типу, а конкурси — прозорими і висококонкурентними.

Зазначається, що окремий блок змін стосується стабільності та передбачуваності роботи регулятора. Впроваджується жорстка ротація: члени НКРЕКП можуть обіймати посаду не більше двох термінів, а щороку проводиться планове оновлення складу через відкритий конкурс. Це запобігає концентрації впливу та гарантує сталість прийняття рішень.

Працівникам регулятора запропоновано оклади, прив’язані до прожиткового мінімуму: голова — 75, члени комісії — 60, керівники апарату та інші співробітники — від 15 до 30 мінімумів. Передбачені також надбавки за інтенсивність, премії та соціальні гарантії, включно з матеріальною допомогою для оздоровлення та вирішення побутових питань.

Документ регламентує і процедуру проведення публічних консультацій щодо проектів рішень, тарифів і інвестиційних програм, а також детально визначає порядок конкурсного відбору членів Комісії. Також законопроєкт вдосконалює порядок контролю за суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, передбачає прозоре ведення ліцензійного реєстру та публікацію всіх рішень на вебсайті регулятора.

Як йдеться в пояснювальній записці, не менш важливим елементом є фінансова незалежність. Законопроєкт закріплює, що Міністерство фінансів не має права змінювати кошторис НКРЕКП, а вимоги Кабміну щодо чисельності чи структури апарату не поширюються на Регулятора. У разі колізій перевага надається нормам спеціального закону та актам самої Комісії — тобто регулятор отримує законодавчо захищений автономний бюджет.

За словами авторів проєкту, мета змін — посилити незалежність та ефективність Нацкомісії, забезпечити прозорість тарифоутворення та захист прав споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.