Комітет рекомендував Раді прийняти новий закон про публічні закупівлі, в якому раніше знаходили корупційні норми

23 лютого Комітет з питань економічного розвитку ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти у другому читанні та в цілому євроінтеграційний законопроект про публічні закупівлі (реєстр. № 11520).

Положення Закону України “Про публічні закупівлі”, яким наразі визначаються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад, потребують перегляду з метою запровадження нових інструментів закупівель та коригування наявних для забезпечення проведення ефективних закупівель для потреб відновлення України внаслідок повномасштабної війни, а також з метою виконання міжнародних зобов’язань України в сфері публічних закупівель.

Цей акт передбачає комплексне оновлення системи публічних закупівель з урахуванням європейських стандартів та вимог інтеграції до ЄС. «Це один із ключових євроінтеграційних законів, обов'язковий на шляху до членства. Але справа не лише у формальній вимозі: Закон реально переосмислює, як держава витрачає гроші», — сказав заступник голови Комітету Олексій Мовчан.

Проектом акта пропонується, зокрема:

- визначити такі терміни як: агреговані закупівлі, варіант, ветеранське підприємство, підприємство осіб з інвалідністю, відкритий конкурс проектів, динамічна система закупівель, замовник конкурсу проектів, зарезервований контракт, кандидат, конкурс проектів, процедура інноваційного партнерства, очікувана вартість предмета закупівлі та ін.;

- регламентувати, що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- визначити, що учасник, який є нерезидентом, подає у складі тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю документи, що передбачені законодавством країни їх реєстрації та містять інформацію, що підтверджує відповідність його тендерної пропозиції/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до процедури інноваційного партнерства/заявки для участі у кваліфікаційному відборі кандидатів до динамічної системи закупівель, а також поданих ним документів під час проведення переговорів (у разі проведення переговорної процедури закупівлі) чи для участі у кваліфікаційному відборі учасників до процедури торгів з обмеженою участю вимогам, що визначені замовником в тендерній документації;

- до способів закупівель, окрім тих, що наразі існують в Законі, визначені зарезервовані контракти, процедура інноваційного партнерства, динамічні системи закупівель, спільні закупівлі, агреговані закупівлі. При цьому проект акта не містить такого способу закупівлі як спрощені закупівлі, що наразі передбачений Законом, оскільки проектом акта пропонується запровадити застосування відкритих торгів (що здійснюються без обов’язкової публікації оголошення про їх проведення англійською мовою, тобто “українські торги”) на таких же умовах, що наразі визначені в Особливостях, тобто зі зменшеними строками проведення;

- визначаються правила та умови проведення конкурсу проектів за допомогою електронної системи закупівель (за результатами такого конкурсу замовник може укласти договір про закупівлю із застосуванням переговорної процедури закупівлі);

- запровадження використання варіантів, що являють собою альтернативну тендерну пропозицію. Подання варіанта передбачає, що його технічні характеристики відмінні від тендерної пропозиції та відповідають мінімальним вимогам, що зазначаються замовником у тендерній документації. При цьому замовник в тендерній документації має зазначити про те, що він приймає варіанти та при цьому має зазначати мінімальні вимоги до варіантів;

- регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі робіт дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень та є меншою ніж 1,5 мільйона гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення закупівель та може здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель звіту про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до статті 13 цього Закону, або здійснити закупівлю з використанням електронної системи закупівель в порядку, визначеному адміністратором електронної системи закупівель;

- регламентувати, що якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 143 тисячам євро, а робіт - дорівнює або перевищує 1,5 мільйона гривень та є меншою ніж сума, еквівалентна 5 538 тисячам євро, замовник здійснює закупівлю в один із способів, що визначені в частині першій статті 16 проекту акта. При цьому Кабінет Міністрів України може затвердити перелік предметів закупівлі (товари та/або послуги), що обов’язково закуповуються замовниками із використанням електронного каталогу;

- можливість виправляти учаснику в поданій ним тендерній пропозиції протягом 24 годин невідповідності, що можуть бути в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або відсутність інформації та/або документів (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником), подання яких вимагається тендерною документацією. При цьому документи, що надаються учасником відповідно до повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, не можуть бути створені/видані пізніше, ніж кінцева дата подання тендерних пропозицій, визначена тендерною документацією, крім випадків, якщо такі документи створюються самим учасником (довідки, листи тощо). Не підлягають виправленню невідповідності у випадку, якщо їх виправлення призводить до зміни предмета закупівлі (зміни найменування, марки чи моделі товару тощо, що пропонувались учасником при поданні тендерної пропозиції);

- визначити, що Кабінет Міністрів України може затвердити типовий договір про закупівлю конкретного предмета закупівлі, на основі якого замовник зобов’язаний укласти договір про закупівлю при здійсненні закупівлі такого предмета закупівлі. При цьому договір про закупівлю укладається за правилами Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням вимог Закону.

Проектом акта передбачається набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та введення в дію через дев’ять місяців з дня набрання ним чинності, крім пункту 30 частини першої статті 1 проекту акта, який вводиться в дію через 18 місяців з дня набрання ним чинності.

Головне науково-експертне управління, дослідивши законопроект, зазначило, що потребують належного обґрунтування, пропоновані у ст. 3 проекту порогові значення вартості предмета закупівель, зважаючи на розмір поточних цін на товари, роботи та послуги, курс національної валюти. Так само, належного обґрунтування потребує вимога ч. 3 ст. 3 проекту щодо необхідності здійснення закупівлі з використанням електронного каталогу «у разі, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою ніж 400 тисяч гривень», адже, саме по собі, здійснення закупівлі через електронний каталог (в тому числі, як безальтернативної форми) не виступає гарантією здійснення ефективних закупівель та містить ризики монополізації ринку.

У проекті міститься значна кількість приписів, якими встановлюються строки здійснення певних дій (наприклад, ч. 3 ст. 47 проекту), без їх конкретизації, йдеться про робочі, чи календарні дні, що може ускладнити застосування відповідних норм.

Пропозиція проекту у частині вимоги щодо локалізації виробництва при публічних закупівлях деяких товарів (п. 4 розділу XІІІ проекту) містить ризики та, у зв’язку з цим, виглядає вразливою у контексті відповідності взятим Україною міжнародно-правовим зобов'язанням, насамперед, у сфері європейської інтеграції, оскільки фактично встановлює дискримінаційні умови для нерезидентів.

Комітет з питань антикорупціїної політики взагалі виявив окремі положення, що містять корупціогенні фактори та дійшов висновку, що проект Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 11520) в частині нижчезазначених норм не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

По-перше, проект Закону не встановлює запобіжників від штучного завищення ціни закупівлі. Так, пропонується, що під час оцінки тендерних пропозицій замовник може використовувати такий критерій оцінки, як «ціна разом з іншими критеріями оцінки, які повинні бути пов’язані із предметом закупівлі» (пункт 3 частини третьої статті 32 проекту Закону). У цьому випадку для оцінки тендерних пропозицій використовується «приведена ціна» — показник, що узагальнює питому вагу (важливість) ціни та інших нецінових критеріїв. Однак, проект Закону не містить вимоги щодо мінімальної питомої ваги (важливості) ціни товару, роботи, послуги, на відміну від положень чинного Закону України «Про публічні закупівлі» (мінімальна питома вага ціни має бути не менше 70 відсотків), що дозволить нівелювати ціну товару та створити штучні переваги у вигляді нецінових критеріїв для окремих учасників закупівлі.

По-друге, проект Закону встановлює короткий строк для подання тендерних пропозицій, що створює перешкоди для потенційних учасників закупівель та обмежує конкуренцію. Так, положення проекту Закону встановлюють, що строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж сім днів з дня оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель (пункт 1 частини першої статті 13 та частина друга статті 37 проекту Закону). Однак такий короткий строк обмежує кількість потенційних учасників та конкуренцію між ними, а також створює можливості для зловживань замовниками.

По-третє, проект Закону створює передумови для зловживання позаконкурсною процедурою закупівель товарів, робіт та послуг у підприємств осіб з інвалідністю. Положеннями статті 18 проекту Закону пропонується, що Кабінет Міністрів України може визначати замовників, які зобов’язані здійснювати закупівлю певних товарів, робіт, послуг шляхом укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю, одержання та скасування статусу яких також затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, передбачається, що укладення зарезервованих контрактів із підприємствами осіб з інвалідністю для закупівлі товарів, послуг вартістю до 400 тисяч гривень, або робіт - до 1,5 мільйона гривень здійснюється без використання електронної системи закупівель.

Крім того, підприємства осіб з інвалідністю для виконання зарезервованого контракту можуть залучати інших суб’єктів господарювання (субпідрядників) в обсязі до 50 відсотків від вартості такого контракту.

Відтак, Кабінет Міністрів України може створити умови для закупівлі у позаконкурентний спосіб товарів, послуг або робіт у суб’єктів господарювання, які є субпідрядниками підприємств осіб з інвалідністю.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.