Скріншот на 10 мільйонів гривень: ВС про роль Telegram у суді
Процес використання електронних доказів у цивільному, господарському та кримінальному провадженнях досяг тієї точки, де месенджери визнаються повноцінним засобом встановлення істини. Месенджер Telegram вже давно перетворився з інструменту для приватного спілкування на ключове джерело доказів. Останні рішення Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду демонструють перехід від формального заперечення скріншотів до техніко-юридичного аналізу метаданих, чат-ботів та електронних ідентифікаторів.
«Судово-юридична газета» в серії публікацій проаналізує Топ 5 кейсів ВС та ВАКС щодо того, як суди ідентифікують авторів повідомлень, оцінюють вірогідність доказів та які технічні нюанси месенджера стають основою обвинувальних вироків.
Telegram у господарських спорах: від недопустимості до вірогідності
Рішення Верховного Суду, викладене у постанові від 19.06.2025 у справі № 904/354/24 можна вважати одним із найбільш важливих для бізнесу.
Спір виник через стягнення 10 млн гривень за договором поставки продуктів. Позивач вимагав стягнення попередньої оплати, пені, інфляційних втрат і 3% річних через непоставку товару за договором. Проте, відповідач заперечував проти позову, стверджуючи, що виготовив товар, повідомив позивача про готовність і чекав на транспорт для відвантаження. Постачальник стверджував, що повідомляв замовника про готовність товару через Telegram, надавши скріншоти переписки.
Суди першої та апеляційної інстанції відхилили ці скріншоти як неналежні та недопустимі докази, мотивуючи тим, що Telegram-номер позивача не був вказаний у договорі як офіційний засіб зв'язку, а функціонал месенджера дозволяє видаляти повідомлення без слідів.
ВС скасував рішення попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд, вказавши на помилки в оцінці електронних доказів.
Повідомлення в месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp тощо) є електронними доказами в розумінні статті ст. 96 ГПК України. Вони ширші за поняття електронний документ і не вимагають обов’язкового КЕП, якщо можна встановити авторство, час і зміст.
Скріншоти— це паперові копії електронних доказів. Вони допустимі, якщо суд або сторона спору не ставить під сумнів їх відповідність оригіналу.
Суд не може автоматично відкидати переписку лише через те, що договір передбачає письмову форму — сучасна практика визнає електронну комунікацію як звичаєву ділову практику відповідно до статті 7 ЦК України.
Крім того, відповідно до статті 79 ГПК, обставина, на яку посилається сторона, вважається доведеною, якщо надані докази є більш вірогідними, ніж докази на її спростування. На суд покладається обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Якщо особа використовувала номер у тендерах або попередній діяльності (що було підтверджено даними YouControl), суд зобов’язаний дослідити цей доказ.
Ба більше, сам по собі факт, що месенджер дозволяє видаляти повідомлення, не робить доказ недопустимим автоматично. Суд має оцінювати зміст у сукупності з іншими діями сторін.
Важливо: Telegram — це вагомий електронний доказ. Судді повинні оцінювати його зміст, контекст і вірогідність, а не відхиляти лише через відсутність офіційної форми.
Про ТОП-5 кейсів Верховного Суду, де Stories та пости і Instagram стали вирішальними аргументами у суді читайте в попередньому матеріалі «Судово-юридичної газети».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
