ТОП-5 кейсів Верховного Суду, де Stories та пости стали вирішальними аргументами у суді
Ще десятиліття тому скриншот із соціальної мережі сприймався судом як недопустимий доказ, проте сьогодні Instagram перетворився на повноцінний майданчик для формування доказової бази. Сьогодні судова практика впевнено адаптується до використання онлайн доказів: Stories, що зникають за 24 години, відновлюються експертами, а видалені коментарі фіксуються через нотаріальні протоколи або огляди вебсторінок. Instagram став відображенням реального стану справ платників податків, боржників та правопорушників.
Instagram сприймається вже не просто як соціальна мережа для обміну візуальним контентом, а як складний правовий простір, де цифрові сліди мають вагу юридичних фактів. Сьогодні ця платформа виступає не тільки як джерело доказів, а й як майданчик для інтелектуальних крадіжок та інструмент для шахрайських схем.
Розглянемо цікаві кейси, в яких віртуальна активність в Instagram трансформується у реальні судові рішення.
Тексти, розміщені в Instagram, є об’єктами авторського права
Постанова Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 759/8347/23 є одним із важливих рішень для розуміння захисту авторських прав у соціальних мережах, зокрема в Instagram.
Відповідач розмістив на своїх сторінках у соцмережах та в Telegram-каналах 9 відеороликів, які містили плагіат творів позивача, як автора публіцистичних текстів про оподаткування ФОП. Позивачка вимагала стягнення компенсації, публікації спростування в пресі та накладення штрафу.
Верховний Суд виснував, що Instagram прирівнюється до веб-сайту або веб-сторінки у розумінні ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в редакції 2022–2023 рр.). Тому на власника Instagram-акаунта поширюється спеціальний механізм захисту.
Суд визнав, що публіцистичні тексти, які авторка розміщувала в Instagram, є об’єктами авторського права, а їх копіювання у відео — плагіатом.
Проте, згідно зі ст. 56 Закону № 2811-IX, власник вебсторінки не несе відповідальності за порушення авторських прав, якщо він отримав заяву про порушення і невідкладно (не пізніше 48 годин) унеможливив доступ до контенту, тобто видалив його та повідомив про це заявника. У цій справі відповідач видалив 5 відео у Facebook та Instagram відразу після претензії, що стало підставою для звільнення його від відповідальності за ці епізоди.
При цьому, ВС встановив, що Instagram-акаунт та Facebook-сторінка прирівнюються до веб-сайту, тоді як Telegram-канал до сайту не прирівнюється.
Якщо власник Instagram/Facebook-сторінки після отримання заяви про порушення авторських прав невідкладно видаляє порушний контент, він повністю звільняється від цивільної відповідальності.
Для Telegram-каналу такий механізм не діє — власник каналу несе повну відповідальність навіть за швидке видалення.
Instagram — це повноцінний канал розповсюдження цифрової інформації
В постанові від 27 травня 2025 року у справі № 161/5016/21 Касаційний кримінальний суд розглядає Instagram як платформу для вчинення злочину, передбаченого ст. 301 КК України (дитяча порнографія).
Як встановили суди, засуджений зі свого Instagram-акаунту неодноразово надсилав неповнолітній потерпілій зображення порнографічного характеру за участю дітей. Суд першої та апеляційної інстанцій кваліфікували ці дії як розповсюдження дитячої порнографії та вчинення такого правопорушення повторно (частини 4 та 5 статті 301 Кримінального кодексу України). Верховний Суд погодився з такою правовою оцінкою.
Верховний Суд визначив, що Instagram — це повноцінний канал розповсюдження цифрової порнографічної інформації.
Диспозиція ст. 301 КК не обмежує форму, в якій може бути представлена порнографічна інформація. Частина 2 ст. 301 КК прямо згадує «кіно- та відеопродукцію або комп’ютерні програми», тобто законодавець уже в 2018 році визнав цифровий формат як допустимий.
Пересилання цифрових зображень через Instagram прирівнюється до розповсюдження у розумінні ст. 301 КК.
ВС посилається на свою усталену практику (постанови від 09.05.2023 № 554/5867/18 та від 20.05.2024 № 161/3192/22), де під розповсюдженням розуміється будь-яка передача для перегляду, використання чи тиражування, внаслідок чого контент стає доступним іншим особам.
Критика контрагента в Instagram може бути кваліфікована як продовження господарського спору
Постанова Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 359/2365/25 демонструє підхід судів до того, що критика колишнього партнера в Instagram може бути кваліфікована як продовження господарського спору.
Відповідач розмістив у своєму Instagram-профілі відеоролики, в яких критикував діяльність франчайзера, стверджував про порушення умов договору комерційної концесії та неналежне виконання зобов’язань. Позивач подав позов до суду до відповідача як до фізичної особи — автора відео та власника Instagram-сторінки.
Суд першої інстанції та апеляційний суд відмовили у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, визнавши спір господарським. Верховний Суд повністю погодився з ними і залишив касаційну скаргу без задоволення.
Ключовий висновок ВС щодо Instagram зводиться до того, що Instagram-профіль не змінює юрисдикцію спору, навіть якщо інформація поширюється від імені фізичної особи, автор відео зображений на ролику, а відповідач вказаний у позові як фізична особа, а не ФОП. Суд все одно визначає юрисдикцію за характером спірних правовідносин, а не за формою поширення інформації.
Поширена в Instagram інформація стосувалася виконання договору комерційної концесії, а відповідач висловлювався саме про неналежне виконання господарських зобов’язань франчайзером. Тому спір про спростування такої інформації та захист ділової репутації є господарським, а не цивільним.
Instagram-активність як індикатор недобросовісності боржника
На прикладі постанови Верховного Суду від 23 вересня 2025 року у справі № 916/105/22 розглянемо як Instagram стає доказом недобросовісності боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Боржниця подала заяву про власну неплатоспроможність. У деклараціях про майновий стан за 2019–2021 роки вона вказала мінімальні доходи, відсутність значного майна та активів членів сім’ї. Кредитор надав суду докази, що боржниця зареєстрована в Instagram, де публікує фото-світлини життя, відпочинку тощо, в тому числі після відкриття справи про неплатоспроможність. Ці публікації суперечили поданим деклараціям і свідчили про реальний спосіб життя, який не відповідав заявленому майновому стану.
Суд першої інстанції та апеляційний суд визнали це одним із доказів систематичного приховування майнового стану і закрили провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд виснував, що Instagram-сторінка боржника — це джерело доказів недобросовісності при приховуванні майнового стану у справах про неплатоспроможність фізичних осіб.
Суд прямо вказав, що публікації в Instagram (фото відпочинку, спосіб життя) можуть спростовувати дані декларацій про майновий стан. Така поведінка боржника свідчить про недобросовісність, тобто приховування активів, доходів та майна членів сім’ї. Такі докази є підставою для застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ — закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Державна зрада під маскою контенту travel-блогера
У постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 344/10486/22 Верховний Суд визнав Instagram, як конспіративний канал передачі розвідувальної інформації російським спецслужбам.
Обвинувачені у справі — агенти резидентури ФСБ РФ. Обвинувачені мали задачу збирати дані про критичну інфраструктуру, фіксувати все на квадрокоптер та телефон та передавати здобуті відеофайли та фото представникам ФСБ. Спосіб передачі через таємний чат у Telegram, а кінцеве розміщення передбачалось у відкритому доступі в Instagram під виглядом контенту інтернет-блогера-мандрівника.
Верховний Суд сформулював важливу позицію щодо використання соціальних мереж у діяльності на користь ворога під час війни. У рішенні суд дійшов висновку, що публікація фото та відео критично важливих об’єктів у відкритому доступі в соціальних мережах може розглядатися як спосіб вчинення державної зради (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України). Зокрема, суд визнав, що розміщення таких матеріалів у Instagram фактично використовувалося як канал передачі розвідувальної інформації.
За встановленими обставинами, цей механізм забезпечував певну конспірацію: інформація поширювалася відкрито, але подавалася під виглядом звичайного контенту блогера, що ускладнювало виявлення її реального призначення.
Таким чином, Верховний Суд фактично вказав, що публікації в Instagram можуть виступати елементом підривної діяльності проти України та бути кваліфіковані як склад державної зради.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
