Парламенту пропонують приймати нову редакцію Цивільного кодексу виключно через референдум
До Верховної Ради подали проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо особливостей оновлення (рекодифікації) Цивільного кодексу України № 15150-1 від 23.04.2026.
Його направлено на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Головна новація проєкту — обов’язковість всеукраїнського референдуму для масштабних оновлень ЦК (заміна однієї чи кількох книг або викладення Кодексу в новій редакції).
Ініціатори законопроєкту вважають, що зміни такого масштабу під час війни можуть сприйматися як нав’язані, а референдум дає мандат довіри.
Крім того, пряме народовладдя нівелює можливість вписати «шкурні» норми в масив з двох тисяч статей, сподіваючись, що їх ніхто не помітить.
Якщо ж йдеться про менш масштабні, але суттєві зміни (понад 10 статей), проєкт пропонує механізм всенародного обговорення. Це не просто формальність, а обов’язок влади почути голос фермера, підприємця та звичайного громадянина.
Автори законопроєкту апелюють до болючого досвіду реалізації Закону №4196-IX, яким було скасовано Господарський кодекс. На папері це виглядало як лібералізація, а на практиці — обернулося хаосом:
-тисячі юридичних осіб були змушені змінювати організаційно-правові форми без реальної економічної потреби;
-виникли прогалини в управлінні державним та комунальним майном.
Спроба «перепрошити» Цивільний кодекс одним махом загрожує ще більшим масштабом проблем. Стабільність судової практики, що роками вибудовувалася Верховним Судом та Великою Палатою, може бути просто «обнулена». Це створить правовий вакуум, у якому право сили замінить силу права.
Особливу тривогу викликає запропонована в основному проєкті (№15150) Книга дев’ята — «Публічність прав цивільних». Експерти бачать у ній пряме продовження скандального закону №4292-IX про «захист добросовісного набувача».
Згідно з резолюцією Європарламенту від вересня 2025 року, подібні норми можуть призвести до легалізації незаконно виведених з державної власності земель, лісів та водойм. Європейські партнери прямо вказують: такий підхід не відповідає праву ЄС.
Альтернативний законопроєкт пропонує жорсткий фільтр для таких ініціатив. В умовах війни, коли держава-агресор намагається дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні, будь-яка юридична невизначеність щодо власності на стратегічні ресурси є питанням національної безпеки.
Законопроєкт пропонує встановити чіткий алгоритм дій для профільного комітету ВРУ:
Передбачається, що в таких випадках головний комітет звертається до Верховного Суду, центральних органів виконавчої влади, комітетів Верховної Ради України, наукових установ, вищих навчальних закладів, експертних організацій щодо надання висновків та пропозицій.
Висновки та пропозиції підлягають, а також текст остаточної редакції законопроєкту, та постатейна таблиця пропозицій невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в картці відповідного законопроєкту.
Це унеможливлює ситуацію, коли фінальний текст, що йде на голосування, суттєво відрізняється від того, який обговорювався в експертних колах.
Законопроєкт вже встигло вивчити ГНЕУ, яке виклало свої зауваження у відповідному висновку. Зокрема експерти вказують, що Конституція України (ст. 72, 73, 156) чітко визначає вичерпний перелік питань для референдуму. Оновлення Цивільного кодексу туди не входить. Парламент не може «самообмежитися» законом, якщо це не передбачено Конституцією. Простіше кажучи: не можна заборонити Раді приймати закони без референдуму, якщо цього не вимагає Основний Закон. До того ж наразі діє воєнний стан. Стаття 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення референдумів. Тобто проєкт пропонує механізм, який фізично неможливо реалізувати до кінця війни.
В ГНЕУ наголошують, що Цивільний кодекс регулює відносини між людьми та бізнесом (майнову рівність). А внесений законопроєкт регулює процедуру того, як Рада має приймати закони. Ці норми мають бути в Регламенті Верховної Ради, а не в Цивільному кодексі. Записувати процедурні правила парламенту в ЦК — це юридична помилка.
Проєкт пропонує застосовувати нові правила до всіх законопроєктів (зокрема до №15150, який уже зареєстрований). Проте стаття 58 Конституції забороняє зворотну дію законів. Якщо законопроєкт №15150 вже внесений за старими правилами, не можна змусити його проходити референдум за новим законом.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
