Податковий кодекс хочуть «підлатати»: що зміниться в процедурі оскарження

Верховною Радою в Порядок денний включено урядовий проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру" 14196 від 07.11.2025.

Метою пропонованих змін є включення принципів адміністративної процедури до Податкового кодексу України. Проєкт прямо встановлює, що прийняття адміністративних актів у податковій сфері, їх набрання чинності та оскарження здійснюватимуться згідно із Законом «Про адміністративну процедуру».

У ПКУ з’являться нові терміни: «адміністративний акт», «адміністративне провадження», «процедурна дія» та «процедурне рішення».

Законопроєкт суттєво розширює та деталізує механізми захисту прав платників:

Платник податків отримує право оскаржити бездіяльність контролюючого органу в будь-який час після спливу встановлених строків, але не пізніше ніж протягом шести місяців з моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав.

До моменту прийняття фінального адміністративного акта платник може оскаржити відмову у початку провадження, відмову у відводі посадової особи, зупинення або закриття провадження, а також обмеження доступу до матеріалів справи.

Для певних категорій рішень контролюючих органів встановлюється строк адміністративного оскарження у 30 календарних днів. Скарга на дії чи процедурні рішення також може бути подана протягом 30 днів.

Законопроєкт прямо передбачає можливість подання клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження разом із доказами поважності причин пропуску.

Подання скарг в електронному вигляді стає повноцінною нормою для користувачів Електронного кабінету.

Проєкт конкретизує права податківців щодо прийняття рішень:

Податкові органи отримують право приймати рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, а також про відповідність платника критеріям ризиковості.

Закріплюються повноваження щодо реєстрації або відмови в реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі.

Законопроєкт адаптує мову кодексу до сучасних технологій. Замість застарілого формулювання «засоби електронного зв’язку» тепер використовуватиметься термін «електронні комунікації». Також уточнюється роль «технічного адміністратора електронного кабінету», який відповідає за весь життєвий цикл програмного забезпечення та безпеку даних.

 Електронний кабінет стає основним місцем зустрічі держави та бізнесу. Проєкт передбачає:

• Обов’язкове листування в електронній формі для фінансових агентів.
• Систему сповіщень: при надісланні документа в Е-кабінет платник отримує інформацію про вид документа, дату та час надіслання на свою електронну адресу.
• Статус контрагентів: через Кабінет можна буде перевірити статус контрагента за публічними даними — наприклад, чи не перебуває він у процесі ліквідації або чи не анульована його реєстрація ПДВ.

Зміни торкнуться і складних сфер податкового контролю. Для трансфертного ціноутворення (ст. 39) та контрольованих іноземних компаній (ст. 39-2) листування та повідомлення тепер мають здійснюватися виключно через електронні комунікації.

Наприклад, якщо податкова знаходить помилки у звіті в розрізі країн міжнародної групи компаній, вона повідомляє про це платника через електронні комунікації, а той має 30 днів на виправлення або надання пояснень. Аналогічно, повідомлення про набуття або припинення частки в іноземній компанії банк або фінансова установа надсилають контролюючому органу протягом 5 днів через цифрові канали.

Законопроєкт деталізує процедуру відмови у прийнятті декларації. Якщо звітність подана з порушенням формальних вимог (ст. 48 та 49 ПКУ), податкова зобов’язана надати письмове повідомлення про відмову із зазначенням причин. У разі подання через електронні комунікації таке повідомлення має надійти протягом 5 робочих днів. Декларація вважається неподаною тільки після надіслання такої офіційної відмови.

Важливим є уточнення моменту відкликання податкових повідомлень-рішень (ППР) та вимог. Наприклад, ППР вважається відкликаним:

• З дня повного погашення суми податкового боргу.
• З дня прийняття рішення про скасування ППР самим контролюючим органом.
• З дня надходження до платника ППР, яке змінює суму зобов’язання або зменшує суму бюджетного відшкодування.

Реформа торкається і збору єдиного внеску. Скарги на вимогу про сплату недоїмки подаються безпосередньо до територіального органу, який її виписав. Останній зобов’язаний передати скаргу разом із матеріалами справи до вищого органу не пізніше наступного робочого дня. Строк для самостійної сплати сум за рішенням про штрафи та пеню становить 10 календарних днів. Якщо платник не сплатив суму штрафу чи пені протягом 10 робочих днів і не оскаржив рішення, воно передається до виконавчої служби як виконавчий документ.

Одночасно фахівці ГНЕУ застерігають: у багатьох статтях ПК (наприклад, ст. 102, ст. 129) розробники пропонують замінити слово «рішення» на «адміністративний акт», але роблять це вибірково. Це може створити правову невизначеність, оскільки незрозуміло чи є рішення, не названі «актами», об’єктами загальної адмінпроцедури.

Проект прямо впроваджує можливість оскаржити бездіяльність податкових органів. Проте ГНЕУ вказує на неузгодженість: у пункті 56.1 пропонується встановити 6-місячний строк для оскарження бездіяльності, тоді як для оскарження дій та рішень залишається значно коротший термін. Це створює дисбаланс у процедурних правах.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.