Чи нівелює ВРП презумпцію невинуватості в очікуванні відсторонення суддів ВС
Справа про хабар 2023 року, отримала продовження лише у травні 2026. 19 травня НАБУ та САП повідомили про проведення обшуків у межах справи про корупцію у Верховному Суді. Незважаючи на те, що мічені купюри були знайдені ще тоді, офіційні підозри висунули лише зараз. Увесь цей час фігуранти продовжували формувати правозастосовчу практику у складі Великої Палати ВС.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи та визначив застави для трьох суддів Верховного Суду, в основу підозр яких додатково лягли свідчення самого екс-голови, надані ним у травні 2026 року, а також матеріали НСРД.
Послідовна практика 2026 року
Щоб зрозуміти логіку, якою керуватиметься Рада 29 травня, варто звернутися до динаміки розгляду подібних клопотань прокуратури. Сучасний курс ВРП набрав обертів одразу після відновлення її повноцінної діяльності. Якщо у 2023 році ВРП звільнила за істотні дисциплінарні проступки лише 6 суддів, то вже у 2024 році ця цифра сягнула 31, а у 2025 році — 30 суддів.
У 2026 році бачимо не просто збереження темпів, а ще й зміну підходів. Раніше тимчасове відсторонення чи звільнення судді за кримінальними мотивами сприймалося як екстраординарний захід, що вимагав чіткого обґрунтування.
Сьогодні ж ВРП демонструє послідовність. Будь-яке клопотання Офісу Генерального прокурора задовольняється майже автоматично, що свідчить про повний перехід дисциплінарного органу на бік сторони обвинувачення у кримінальних кейсах.
Аналіз рішень ВРП за поточний рік демонструє майже стовідсоткову лояльність до клопотань Офісу Генерального прокурора та САП.
Справа судді Підберезного (лютий 2026): ВРП задовольнила клопотання про відсторонення судді, незважаючи на заперечення захисту про «позапроцесуальний тиск» та «припущення замість фактів».
Справа судді Посохова (квітень 2026): Рада відсторонила суддю на підставі підозри у підбурюванні до надання неправомірної вигоди, знову ж таки базуючись на протоколах НСРД та аудіоконтролю.
Справа судді Максимовича (березень 2026): Відсторонення відбулося за підозрою у вчиненні тяжкого корупційного злочину, де ВРП прямо зазначила, що на даній стадії не надає оцінки достатності доказів для встановлення вини, а лише перевіряє вірогідність причетності.
Ця тенденція підтверджує, що ВРП виступає на боці прокуратури, розглядаючи відсторонення як превентивний захід для укріплення суспільної довіри, навіть якщо вина не доведена.
НСРД без вироку суду
Найбільш дискусійним аспектом є використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД). Члени ВРП, зокрема Алла Котелевець, просувають ідею «автономності» дисциплінарної відповідальності, стверджуючи, що Рада не повинна чекати на вирок суду в кримінальній справі.
ВРП вважає, що відсутність вироку не обмежує її у праві звільнити або відсторонити суддю, якщо дії підпадають під ознаки дисциплінарного делікту. Дисциплінарний орган ВРП не вважає себе зв'язаним презумпцією невинуватості у її класичному кримінально-процесуальному розумінні. Ба більше, практика Дисциплінарних палат за 2024–2025 роки чітко доводить, що відсутність вироку суду не є перешкодою для констатації порушення суддею етичних стандартів та вимог доброчесності.
Водночас законодавство і юридична спільнота вказують на ризики використання «сирих» матеріалів слідства, які не пройшли судової верифікації. Член ВРП Сергій Бурлаков та екс-омбудсмен Валерія Лутковська наголошують, що використання НСРД поза межами кримінального провадження порушує ст. 8 Конвенції та ст. 222 КПК України.
Проте ВРП ігнорує ці застереження, вважаючи результати НСРД достатньою підставою для припинення кар’єри судді. Закон дозволяє відсторонення на строк не більше двох місяців, але на стадії судового розгляду — до набрання вироком законної сили. У випадку з суддями ВС, зважаючи на тяжкість інкримінованих діянь (ст. 368 КК), прокуратура наполягає на тривалих термінах. При цьому ВРП часто закриває очі на процесуальні помилки прокурорів, як-от подання повторних клопотань, якщо вони хоч трохи відрізняються за змістом.
Очікується, що сьогодні ВРП задовольнить клопотання щодо суддів Єленіної, Железного та Григор’євої. Рада навряд чи змінить свою практику «автономії» від кримінального процесу, віддавши перевагу медійному ефекту боротьби з корупцією над дотриманням фундаментальних правових гарантій. Це ще раз підкреслить роль ВРП не як щита незалежності, а як органу, чия діяльність у питаннях відсторонення синхронізована з інтересами сторони обвинувачення.
Автор: Володимир Право
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
