Держстат почне збирати ціни з інтернет-магазинів та маркетплейсів, щоб розрахувати індекс споживчих цін
Державна служба статистики України затвердила порядок використання публічно оприлюднених даних про ціни з вебресурсів для цілей офіційної статистики. Згідно Наказу Держстату від 9 червня 2026 року № 148, йдеться про інформацію з інтернет-магазинів, маркетплейсів, сайтів компаній та відкритих прайс-листів, яку планують використовувати, зокрема, для розрахунку індексу споживчих цін.
Документ передбачає використання сучасних цифрових інструментів збору інформації про ціни та тарифи, які публічно розміщуються у мережі Інтернет. Фактично Держстат отримав нормативну основу для використання технологій вебскрейпінгу – автоматизованого збору відкритої інформації із сайтів та онлайн-платформ. У відомстві пояснюють, що розвиток електронної комерції та цифрових сервісів вимагає оновлення підходів до статистичних спостережень за цінами.
Які дані можуть збиратися
Порядок дозволяє використовувати лише інформацію, яка є відкритою для необмеженого кола користувачів. Зокрема, джерелами можуть бути: інтернет-магазини; торговельні онлайн-майданчики; сайти виробників та постачальників; відкриті прайс-листи; інформаційні ресурси органів влади; інші вебресурси, де оприлюднюються ціни та тарифи.
При цьому інформація повинна бути доступною без авторизації, реєстрації або спеціальних дозволів.
Персональні дані збирати не будуть
Окремо Держстат наголошує, що новий механізм не передбачає збору персональних даних. Порядок прямо встановлює, що під час збору інформації не обробляються відомості, які дозволяють ідентифікувати фізичних осіб або відстежувати їхню діяльність. Збір обмежується виключно даними про ціни, тарифи та умови продажу товарів і послуг, які власники вебресурсів самостійно зробили публічними.
Як працюватиме вебскрейпінг
Збір інформації здійснюватиметься автоматизовано. Водночас Держстат зобов’язався дотримуватися низки обмежень: не обходити технічні обмеження сайтів; не використовувати закриті або платні джерела; дотримуватися правил robots.txt; не створювати надмірного навантаження на вебресурси; використовувати спеціальний ідентифікатор для автоматизованих запитів.
Також передбачено можливість отримання інформації безпосередньо від власників ресурсів через API або інші канали обміну даними.
Для чого потрібні такі дані
Основною метою є підвищення якості статистичних спостережень за цінами. Після збору інформація проходитиме автоматичну перевірку, очищення від помилок та дублювань, класифікацію за споживчим кошиком і лише після цього використовуватиметься для статистичних розрахунків.
Насамперед ідеться про формування індексу споживчих цін – одного з ключових показників інфляції в Україні.
Зазначимо, що новий порядок не надає Держстату права на доступ до закритої інформації або персональних даних. Правовою основою для збору відкритих даних визначені: Закон України «Про офіційну статистику»; Закон України «Про інформацію»; Закон України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах»; Закон України «Про авторське право і суміжні права»; Цивільний кодекс України.
Крім того, документ прямо передбачає обов’язок поважати права власників сайтів та дотримуватися встановлених ними правил використання ресурсів. Важливо й те, що Держстат використовуватиме отримані відомості виключно для статистичних цілей. Дані не можуть застосовуватися для контролю за окремими компаніями, перевірок бізнесу чи втручання у ціноутворення.
Що зміниться для бізнесу та громадян
Для пересічних громадян нововведення фактично буде непомітним. Жодних додаткових обов’язків для споживачів або покупців документ не встановлює. Для бізнесу також не запроваджується нова звітність чи необхідність передавати інформацію до Держстату в обов’язковому порядку.
Водночас компанії повинні враховувати, що відкрито оприлюднені на їхніх сайтах ціни можуть використовуватися органами статистики для формування офіційних показників інфляції. Для держави ж головною зміною стане можливість оперативніше отримувати великі масиви цінової інформації та поступово переходити до сучасних цифрових методів статистичного спостереження, які вже застосовуються в країнах Європейського Союзу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















