Пропущений строк на спадщину під час війни доведеться обґрунтовувати в суді – Верховний Суд

У Верховному Суді наразі є сформована практика, яка може вплинути на тисячі спадкових спорів по всій Україні. Так, у справі № 692/852/24 суд підтвердив: шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений Цивільним кодексом України, має пріоритет над урядовими постановами, а сам факт воєнного стану не є автоматичною підставою для його поновлення.

Фактично, суд ще раз наголосив, що положення постанови Кабінету Міністрів № 164, яка передбачала зупинення перебігу строку для прийняття спадщини під час воєнного стану, не можуть змінювати норми Цивільного кодексу. Для багатьох українців це означає, що пропущений строк доведеться пояснювати в суді, а посилання лише на війну чи перебування за кордоном уже може виявитися недостатнім. Далі детальніше роз’яснюємо, в чому суть справи та на які обставини слід звернути увагу.

У чому полягав спір

Відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України спадкоємець має шість місяців з дня відкриття спадщини для подання заяви про її прийняття. Після початку повномасштабного вторгнення Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою фактично було передбачено зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Саме на цю постанову і посилалася позивачка у справі, вважаючи, що строк для оформлення спадщини не був пропущений.

Однак Верховний Суд дійшов висновку, що правила щодо строків прийняття спадщини визначаються виключно Цивільним кодексом України, а підзаконний акт не може змінювати законодавче регулювання.

Деталі справи: чому виник спір

Справу до Верховного Суду довела мешканка Черкаської області, яка намагалася поновити строк для прийняття спадщини після смерті свого сина. Після відкриття спадщини у травні 2022 року жінка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак через кілька місяців вона подала іншу заяву – про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця, свого другого сина. Згодом ситуація змінилася.

У лютому 2024 року Черкаський апеляційний суд визнав цю відмову недійсною та скасував видані на її підставі свідоцтва про право на спадщину.

Після цього жінка знову звернулася до нотаріуса для оформлення спадкових прав. Проте нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії та рекомендував звернутися до суду за встановленням додаткового строку для прийняття спадщини. У суді позивачка пояснювала, що діяла добросовісно, а під час оформлення спадщини керувалася чинною на той момент постановою Кабінету Міністрів № 164. Також вона посилалася на складну ситуацію на початку повномасштабної війни, перебої в роботі нотаріальної системи, дефіцит нотаріальних бланків та постійні зміни правового регулювання. На думку позивачки, саме суперечливість нормативних актів стала причиною пропуску строку.

Чому суди відмовили

Суд першої інстанції, апеляційний суд, а згодом і Верховний Суд дійшли однакового висновку: позивачка не довела наявності об’єктивних і непереборних перешкод для звернення до нотаріуса. Суди наголосили, що для поновлення строку недостатньо посилатися лише на складні обставини в державі.

Необхідно надати конкретні докази того, що особа фактично не могла реалізувати своє право на спадщину. Верховний Суд звернув увагу на важливу обставину: сама позивачка протягом спірного періоду зверталася до нотаріуса та вчиняла нотаріальні дії. Це свідчило про те, що доступ до нотаріальних послуг у неї був.

Крім того, інші спадкоємці також успішно оформили свої права на спадщину в межах встановленого законом строку.

Позиція Верховного Суду: постанова Кабміну не може змінювати Цивільний кодекс

Найважливіший висновок Верховного Суду стосується співвідношення закону та підзаконного акта. Суд прямо зазначив, що Цивільний кодекс України не передбачає такої правової конструкції, як «зупинення перебігу строку для прийняття спадщини».

Тому Кабінет Міністрів не мав повноважень встановлювати інші правила щодо строків прийняття спадщини, ніж ті, які закріплені у законі. У постанові наголошується, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів № 164 суперечить статтям 1270 та 1272 Цивільного кодексу України, а тому не підлягає застосуванню.

«Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості постановою Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо регулювання строку на прийняття спадщини. Таким чином, пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню», – йде мова у постанові Верховного суду.

Які причини можуть вважатися поважними

Суд також нагадав критерії, за якими оцінюється поважність причин пропуску строку. Поважними можуть бути обставини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця. Зокрема, судова практика визнає такими причинами:

• тривалу тяжку хворобу;
• перебування на стаціонарному лікуванні;
• складні умови праці, пов’язані з тривалими відрядженнями;
• проходження військової служби;
• перебування на тимчасово окупованій території за наявності доказів неможливості звернення до нотаріуса;
• інші виняткові обставини, які реально унеможливлювали подання заяви.

При цьому кожна така причина повинна бути підтверджена належними доказами.

Перебування за кордоном більше не гарантує поновлення строку

Остання практика Верховного Суду свідчить про поступове посилення підходу до спадкових спорів. Суди дедалі частіше зазначають, що саме по собі перебування за кордоном не позбавляє людину можливості прийняти спадщину. Заяву можна подати через консульську установу або надіслати нотаріусу поштою із належним посвідченням підпису.

Тому ключове значення має не місце перебування спадкоємця, а наявність реальних перешкод для вчинення необхідних дій.

Що робити, якщо строк уже пропущено

Якщо шестимісячний строк минув, закон передбачає два шляхи захисту прав спадкоємця. Перший – отримати письмову згоду всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Другий – звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Однак після нових висновків Верховного Суду розраховувати на автоматичне поновлення строку вже не варто. У кожному випадку доведеться доводити наявність об’єктивних і непереборних перешкод, які існували саме протягом шестимісячного строку після відкриття спадщини.

Якщо ви закордоном – подайте заяву про прийняття спадщини особисто до дипломатичної установи України в країні вашого перебування (вони наділені функціями вчинення нотаріальних дій). Підпис на заяві можна засвідчити у місцевого нотаріуса. Проте, щоб документ мав юридичну силу в Україні, його потрібно апостилювати (або легалізувати) та зробити нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оформлену та засвідчену заяву (чи то через консульство, чи через іноземного нотаріуса) необхідно надіслати рекомендованим листом українському нотаріусу, який веде спадкову справу, або передати через довірену особу.

Постанова Верховного Суду у справі № 692/852/24 стала одним із найважливіших орієнтирів у спадкових спорах під час воєнного стану. Суд фактично підтвердив, що шестимісячний строк для прийняття спадщини продовжував діяти навіть в умовах війни, а урядова постанова не може змінювати правила, встановлені Цивільним кодексом України.

Для громадян це означає необхідність значно уважніше ставитися до оформлення спадкових прав. Розраховувати лише на факт війни, евакуації, перебування за кордоном або існування постанови Кабінету Міністрів уже недостатньо. Фактично Верховний Суд не лише відмовив конкретній спадкоємиці, а й підтвердив загальну тенденцію останніх років: воєнний стан сам по собі більше не розглядається як автоматична підстава для поновлення строку прийняття спадщини.

Відтепер кожен спадкоємець має бути готовим довести, що саме обставини війни створили для нього реальну та непереборну перешкоду для звернення до нотаріуса. І саме цей підхід, ймовірно, стане визначальним для тисяч подібних справ у найближчі роки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.