Чому суди встановлюють високі заставні суми?

Використання альтернативних запобіжних заходів було однією з ключових новацій КПК у світлі вимог, що висуваються до України європейським співтовариством. Нагадаємо, найбільш «популярною» причиною задоволення Європейським судом з прав людини вимог українських заявників залишається порушення Україною розумних строків і умов тримання осіб під вартою. В цьому аспекті звільнення під заставу є ефективним способом утримати підозрюваного від втечі з-під слідства і в той же час не обмежувати його в правах. Однак часто українські суди наказують внести в якості застави значну суму, яка не під силу навіть забезпеченій людині, а банківські установи в таких випадках зазвичай відмовляють в швидкому наданні коштів.

Втім, не так давно в Україні з'явилася альтернатива послугам банків. Першопрохідцем в цьому напрямку стала фінансова компанія «Альта Капітал», серед послуг якої — надання коштів на заставу. Як виникла така ідея, звідки беруться заставні суми і чи можливо на рівних змагатися з обвинуваченням, розповіли директор ФК «Альта Капітал» Вадим Гордієвський і керівник її юридичного напряму Ігор Желтобрюх.

«Ми використовуємо практику, яка вже давно існує в розвинених країнах»

• Відомо, що «Альта Капітал» надає застави за осіб, підозрюваних в кримінальних правопорушення. Наскільки така практика поширена в Україні і в світі, і в чому її відмінності?

Вадим Гордієвський: — Застава як альтернативний запобіжний захід прямо передбачений Кримінальним процесуальним кодексом, проте дозволити собі внести його можуть далеко не всі. Часто в такій ситуації виникає проблема: де знайти кошти? Суд може встановити досить високу суму, а банки відмовляють в ній з різних причин або затягують з наданням коштів на місяці. Тоді і сам підозрюваний, і його сім'я стикаються, на перший погляд, з безвихідною ситуацією. Людина, вина якої ще не доведена, змушена перебувати під вартою, і далеко не в «європейських умовах».

Ця проблема, а також міжнародна практика її рішення підштовхнули нашу фінансову компанію до ідеї створити своєрідну альтернативу банкам. На сьогоднішній день «Альта Капітал» — єдина компанія в Україні, яка надає практично будь-які суми в якості застави за осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів.

Кредитуючи підслідного, ми використовуємо практику, яка вже давно існує в розвинених країнах. Там в разі застосування такого запобіжного заходу кошти не стільки збирають по знайомим і родичам, як це відбувається в Україні, скільки видають під заставу майна фінансові компанії. Ідею підтримали партнери нашої компанії — громадяни США, які виділили нам кредитну лінію на застави в кримінальному провадженні в розмірі декількох мільйонів доларів.

Найбільш показовим, на мій погляд, є досвід США, де існують спеціальні агентства професійних поручителів під заставу (bail bondsmen). У кожному місті є по кілька фірм, що займаються поручительством, які розташовані поруч з в'язницями або залами судів. До них звертаються, якщо у затриманого немає засобів для внесення застави, і професійний поручитель вносить гроші за нього.

Існує кілька різновидів такого «бейла»: порука, завдаток, внесення готівки, гарантія з боку приватної особи, «бейл», пов'язаний з власністю. Суб'єктом «бейла» часто виступає агентство-поручитель.

Таке агентство забезпечує звільнення підозрюваного в обмін на заставу у вигляді грошових коштів, активів або облігацій. Заставна установа несе відповідальність за те, щоб особа прибула в суд в день судового розгляду. Якщо особа не з'являється в суді (попросту збігає, це називається jump bail), агентство може найняти «мисливця за головами», щоб відстежити його. Згідно із законом США 1872 р поручитель має на це право. В Україні такої практики,звичайно, немає, тому забезпечувати ризики складніше.

Що стосується відсотка, що стягується поручителями, то тут ситуація більш-менш однакова. Залежно від типу правопорушення, географічного положення та суспільний резонанс справи поручителі зазвичай беруть від 15% суми застави. Якщо у обвинуваченого немає достатніх активів, він може отримати цінні папери від осіб, які готові надати допомогу, таких як родичі і друзі. У разі, якщо обвинувачений не прибуває до суду в день суду, поручитель має право подати в суд і стягнути кошти.

Дослідження в США, де застава застосовується не тільки в кримінальних справах, а й про адміністративні правопорушення, показали, що люди, яким вдається внести заставу, згодом, як правило, уникають в'язниці, а часто і обвинувального вироку. Це пояснюється тим, що людину, що знаходиться в ув'язненні, простіше схилити до визнання провини, йому складніше протистояти звинуваченням.

• Чому в інших країнах, на відміну від України, застава застосовується частіше, ніж інші запобіжні заходи?

Вадим Гордієвський: — Дійсно, в світі застава сприймається як прогресивна і гуманна альтернатива взяттю під варту. У США і європейських країнах до застави вдаються незрівнянно частіше, ніж в Україні. У нас з радянських часів зберігся репресивний ухил системи правосуддя, а за кордоном воліють карати позбавленням майнових благ, а не саджати у в'язницю, тому що держава не бажає плодити в'язниці і утримувати людей, які вчинили злочини. Нехай вони краще заплатять певні гроші, а держава не буде нести витрати на них.

Втім, і в світі заставу в останні роки нерідко критикують як дискримінаційну міру по відношенню до незаможних. Борці за права ув'язнених вимагають змінити правила виходу злочинців під заставу. Як показує статистика останніх років, більшість обвинувачених не можуть знайти навіть $1000, щоб чекати судового вироку на свободу, а не в тюремній камері. З точки зору правозахисників така ситуація є дискримінаційною. Але в той же час, держава витрачає сотні мільйонів доларів щорічно на тюремне утримання порушників і дрібних злочинців, які потенційно можуть бути або виправдані, або засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Щоб зробити правосуддя більш доступним і справедливим, пропонується запровадити не тільки виплату застави готівкою, а й звільнення під заставу нерухомості або інші типи страхування, і в цілому в більшій мірі індивідуалізувати умови звільнення, щоб вони відповідали економічним становищем людини. Створюються спеціальні фонди, які можуть надати заставні кошти малозабезпеченим, підозрюваним в нетяжких злочинах.

• Як «Альта Капітал» може допомогти людям, які перебувають під слідством?

Вадим Гордієвський: — У кримінальній політиці США і ряду країн Європи існує збалансована система запобіжних заходів, що відповідає вимогам Міжнародного пакету про громадянські і політичні права, в п. 3 ст. 9 якого зазначено, що «утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом, але звільнення може залежати від поданих гарантій явки в суд». Аналогічні вимоги є і в Європейській конвенції з прав людини. Зокрема, згідно з нею, до винесення вироку людина повинна утримуватися під вартою тільки в разі, якщо це абсолютно необхідно, наприклад, якщо він своїми діями може вплинути на слідство, перешкодити йому або втекти. Якщо ж підтверджень цьому немає, він повинен знаходитися в умовах, які, з одного боку, забезпечують його явку до слідчого і в суд, а з іншого — мінімально обмежують його права. Таким чином держава створює умови, щоб співпрацювати з людиною і сприяти його виправленню.

В українських умовах, коли в місцях утримання під вартою порушуються абсолютно всі норми і умови утримання, харчування та санітарні вимоги, навіть короткочасне перебування в слідчому ізоляторі — колосальний стрес. Людина, вина якого ще не доведена, потрапивши в слідчий ізолятор, виявляється в ситуації, коли на нього легко можна чинити психологічний тиск з метою спонукання до дачі «потрібних» свідчень або схилити до угоди зі слідством. Більш того, така людина часто піддається фізичному насильству, причому не завжди з боку правоохоронних органів.

В цьому плані застава — підходяща міра забезпечення балансу інтересів звинувачення і захисту. Однак в такому випадку має місце певна дискримінація за майновою ознакою, що ставить людину в залежне становище від держави під час підготовки захисту. Ми пропонуємо внести заставу за таку людину, щоб він, залишаючись на свободі, міг спокійно готуватися до свого захисту, і при цьому була забезпечена дієва змагальність сторін обвинувачення і захисту, а сам підозрюваний (обвинувачений) знаходився в рівних умовах з державою.

Сума застави: міжнародна практика та українські реалії

• Які проблеми з реалізацією процедури застави існують в Україні?

Ігор Желтобрюх: — У нашій кримінальній практиці до цих пір присутній набір якихось стереотипів, коли судді бояться застосовувати альтернативні запобіжні заходи, вважаючи, що потрібно діяти, виходячи з колишніх консервативних правил. Для більшості слідчих і раніше залишається більш зручним «посадити» людину для забезпечення в майбутньому обвинувального вироку, і вони домагаються цього будь-якими способами, в т. ч. за допомогою тиску на суд. Такий запобіжний захід, як взяття під стажу, є важелем впливу, а часто і відвертого тиску (шантажу). Можна практично вільно формувати «потрібні» слідству свідчення під тиском або під обіцянку застосування застави згодом. Таким чином, застава використовується і в якості «пряника», до якого має прагнути особа.

Згідно КПК України, звільнення під заставу може відбуватися як на стадії досудового слідства, так і пізніше, під час судового провадження. При цьому вносити заставну суму не обов'язково повинен сам підозрюваний або обвинувачений — це може зробити будь-яка людина або організація. Однак тут виявляються, принаймні, дві супутні проблеми. По-перше, в Україні останнім часом можна спостерігати тенденцію встановлення судами застав, розмір яких можна порівняти з вагою інкримінованих злочинів, і вони перетворюються в нездійсненну вимогу в силу надзвичайно високого розміру. По-друге, банки відмовляються надавати заставні суми, і пошук коштів стає справжньою проблемою.

КПК України передбачає, що у виняткових випадках, якщо слідчий суддя (суд) встановить, що застава в зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначений в розмірі, що перевищує 80 або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Підвищений розмір визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального злочину, майнового і сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Як правило, в Україні суд практикує по відношенню до осіб, підозрюваним у скоєнні тяжких або особливо тяжких кримінальних злочинів, презумпцію винності, і визначає заставу, виходячи з розміру заподіяної злочином шкоди, а не з розміру доходів підозрюваного і суми, достатньої для забезпечення явки підозрюваного в суд, як повинно бути. Хоча застава не може мати компенсаційний характер і служити відшкодуванням шкоди — у цього інструменту інша правова природа і призначення, адже винність особи ще належить довести в ході слідства.

Розмір застави повинен гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і не повинен служити нездоланною перешкодою для звільнення з-під варти. Однак, судячи з практики, яку ми спостерігаємо, для наших судів максимальної межі не існує. Часто розмір застави є невідповідним і свідомо непосильним для підозрюваного.

А ось європейський і американський досвід вказує на те, що заставна сума повинна бути порівнянна до осудного злочину. Наприклад, в США Восьма поправка виключає «надмірну заставу» за звільнення з-під варти. Якщо обвинувачений не визнає себе винним, суддя повинен прийняти рішення про його звільнення з-під варти до дня суду, а в разі такого звільнення — про те, чи повинна застосовуватися грошова застава або інші умови. Традиційно американські суди вважають, що підсудний повинен звільнятися при відсутності небезпеки його втечі. Дозволено утримання під вартою до суду без застави в ситуаціях, коли суд вважає, що підсудний створює серйозну загрозу для суспільства, і що ніяке поєднання умов його звільнення не може в достатній мірі гарантувати громадську безпеку.

Що стосується практики Європейського суду з прав людини, то, наприклад, в рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» він підкреслив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого до суду. «Таким чином, зазначена сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи особистість самого обвинуваченого, його активи і його взаємини з особами, які покликані забезпечити його безпеку. Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якій перспектива втрати застави або дій поручителів в разі неявки обвинуваченого до суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні», — зазначено в рішенні, а далі уточнено, що сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також необхідно враховувати наявність грошових коштів у обвинуваченого.

В цілому ЄСПЛ не раз підкреслював, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза його втрати утримувала підозрюваного від спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого боку, його внесення не привело до втрати ним і тими особами, яких він містить, засобів для гідного способу життя.

• Який вихід з даної проблемної ситуації Ви бачите в Україні?

Ігор Желтобрюх: — Спочатку є надія, що ситуацію виправить сама судова практика. У нашій країні триває судова реформа, відбувається оновлення суддівського корпусу, тому рано чи пізно ми повинні прийти до європейських стандартів у цьому питанні.

Експерти вважають, що для більш широкого застосування застави в Україні варто дозволити комбінувати заставу з елементами інших запобіжних заходів. Наприклад, щоб застава включала елементи «підписки про невиїзд», домашнього арешту або обмеження комунікацій. Ці додаткові умови дозволять суду переконатися, що підозрюваний не зможе вплинути на хід розслідування і не сховається від суду і слідства.

Крім того, на сьогодні в Україні застава можлива виключно в грошовій формі в національній валюті. При цьому переважна більшість українців не мають значних заощаджень, хоча багато є власниками рухомого і нерухомого майна. Тому, на мій погляд, було б доцільно розглянути питання про розширення переліку об'єктів, які можуть визнаватися запорукою з метою забезпечення запобіжного заходу. Наприклад, в Польщі такий запобіжний захід, як майнове поручительство, виражається у внесенні як грошових коштів, так і цінних паперів, а також в заставу рухомого майна або іпотеці нерухомого.

• Ви говорили про високі суми застави, які сьогодні встановлюють українські суди. А які кошти здатна забезпечити Ваша компанія?

Ігор Желтобрюх: — Наша компанія готова швидко виплатити в якості застави фактично будь-яку суму, яку визначить суд, навіть дуже значну. В цьому наша відмінна риса від послуг банків. Ми розуміємо, що поки судова практика не зміниться, ми повинні виходити з існуючих реалій.

Коротко про головне

• В які терміни застава може бути надана компанією?

Ігор Желтобрюх: — Для перерахування необхідної суми потрібно в середньому 4-6 днів, а якщо мова йде про суму, яка перевищує звичайні рамки, встановлені КПК, то до 10 днів. У банківській же системі різного роду узгодження можуть розтягнутися на місяці.

• Чим забезпечується застава, надана «Альта Капітал», і який розмір відсотків по ньому?

Ігор Желтобрюх: — Забезпеченням застави стає в основному нерухомість клієнта. Що стосується відсотка, то в США, як уже було сказано, він становить від 15% суми, а в нашому випадку він гнучкий і залежить від фінансового стану клієнта, суспільний резонанс справи і суми застави, визначеної судом. Принципи і критерії його визначення ми не вигадували самі, а запозичили з іноземної практики, і вони завжди зрозумілі для клієнтів.

• На допомогу кому, в першу чергу, орієнтована ФК «Альта Капітал»?

Ігор Желтобрюх: — В першу чергу ми орієнтуємося на категорію клієнтів середнього достатку, які в силу різних причин не мають достатніх грошових заощаджень, але є платоспроможними в принципі. При цьому мова не обов'язково йде про політичні, корупційні або інші резонансні справи — ми надаємо застави і по «загальнокримінальним» правопорушенням, наприклад, в разі, якщо людина скоїла ДТП, хуліганство або якийсь «побутовий» злочин.

• Кредити у вигляді застави за осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів, можуть також вносити банки. У чому різниця між ними і Вашою компанією?

Вадим Гордієвський: — «Альта Капітал» працює із засобами, виділеними нашими партнерами безпосередньо, тоді як банки використовують як джерело тільки гроші своїх клієнтів. Тому, звичайно, ми працюємо набагато оперативніше, ніж банки.

Ігор Желтобрюх: — В силу свого специфічного законодавства банківські установи оформляють кредити, пов'язані з запорукою, значно довше, ніж ми. Час від звернення в банк до отримання коштів обчислюється тижнями, оскільки банку потрібно провести оцінку майна, зробити безліч узгоджень. При цьому не виключена відмова в наданні кредиту. Ми ж проводимо всі узгодження в рази швидше і вже через кілька днів вносимо заставу. До того ж, ми не даємо гроші людині або його родичу, а перераховуємо безпосередньо на рахунки Державної судової адміністрації, як це передбачено законом, що само по собі є додатковим стримуючим фактором.

• Що або хто є джерелом коштів на застави у Вашому випадку?

Вадим Гордієвський: — Партнерами нашої компанії є громадяни США, які виділили нам кредитну лінію. Договір між «Альта Капітал» і американською компанією зареєстрований в Національному банку України. Оператором по цим кредитним договором виступає «УкрСиббанк», контрольним пакетом якого, як відомо, володіють французькі інвестори, а співвласником банку є Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Таким чином, можна не сумніватися, що гроші, які надаються нами в якості застав, повністю «чисті», і претензій до нас бути не може.

• Чи можуть клієнти бути впевнені, що таємниця, хто вніс за них заставу, буде збережена?

Вадим Гордієвський: — Ми гарантуємо, що з нашого боку буде дотримана повна конфіденційність угод. Відповідний договір обов'язково підписується з кожним клієнтом.

• А не боїтеся негативної реакції на «заставну» діяльність з боку правоохоронних органів або громадськості?

Ігор Желтобрюх: — Безумовно, зараз тема застави мусується в ЗМІ в негативному ключі. Однак ми працюємо прозоро, джерела походження наших коштів також зрозумілі і прозорі, ми можемо підтвердити їх документально. Наше суспільство, звичайно, ще не звикло, що хтось за когось може вносити застави, але така світова практика, і рано чи пізно вона набуде поширення і в Україні.

Також потрібно розуміти, що внесення застави — це просто вид бізнесу, здатний принести дохід. Шукати в цьому бізнесі якийсь політичний підтекст не варто. А для особи, підозрюваного в злочині, застава — це дійсно хороша альтернатива, що дозволяє залишатися на свободі і в той же час виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки в кримінальному провадженні.

Дивіться відеосюжет «Як і де отримати заставу».