Презентовано Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів

У вівторок, 22 квітня, в Києві відбулась презентація видання «Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів», який був підготовлений та укладений спільними зусиллями Конституційного Суду України (далі – Суд) та Інституту української мови НАН України. Про це повідомив офіційний сайт КСУ.

На презентації були присутні судді Суду, працівники Секретаріату Суду, представники Інституту української мови НАН України, Центру правничої термінології НАПрН України, представники органів судової та законодавчої влади, правники та міжнародні експерти.

Модерував захід керівник Центру правничої термінології НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, який був Головою Постійної комісії з правничої термінології Суду та головним натхненником цього проєкту.

Сергій Головатий зазначив, що в час, коли була ухвалена Конституція України 1996 року, відомий український мовознавець Святослав Караванський висловив міркування щодо тексту української Конституції, адресувавши зауваження не до її авторів та укладачів тексту: «Мовні огріхи, що там трапляються, – це наслідок знекровлення української мови, яку практиковано в УРСР останні 65 років (він писав 2001 року), яку за інерцією здійснювано і в незалежній Україні». Власне тому «Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів» має полегшити шлях до впровадження в українську правову систему українських юридичних термінів. «Маю сподівання, що завдяки спільним зусиллям усіх заінтересованих сторін правова лінгвістика в Україні буде на найвищому рівні», – сказав Сергій Головатий.

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Суду Олександр Петришин. Він зауважив, що рух за українську мову в праві та юридичних текстах був започаткований ще десять років тому. «Уже тоді було розпочато роботу на цьому напрямі та були поставлені гостро деякі проблеми», – зауважив промовець. Олександр Петришин зазначив, що за будь-яких умов юриспруденція завжди була дуже чутливою до слова, мови, тексту, забезпечуючи правову визначеність. У юриспруденції є цілий розділ «Правова лінгвістика». «Суд завжди спирається на таку конструкцію як правова визначеність, яка є однією із найважливіших принципів верховенства права і без цього ніяк. Суд приділяв значну увагу лінгвістичному аналізу і показував певні взірці застосування української мови в юридичних текстах, зокрема в його рішеннях», – наголосив виконувач обов’язків Голови Суду.

Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков у вітальному слові зазначив, що мова є не тільки засобом спілкування, а й наріжним каменем і фундаментальним аспектом правовладдя, правової визначеності демократичної держави.

Згадуючи вислів французького лінгвіста, який стверджував, що «немає нічого поза текстом», він підкреслив, що цей постулат є дуже актуальним для юридичної науки і правничої професії, адже право не існує поза текстом. На його переконання, результат цієї праці матиме визначальне значення для розвитку правової науки.

У виступі директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Гриценко подякував суддям Суду за їх національну глибинну позицію у відстоюванні української мови. Він зазначив, що «Суд двічі відстояв мовну національну вершину поняття національної мови і не поступився попри відкриті атаки на нього. Лише принципова позиція суддів Суду зберегла українськість України», – наголосив професор.

Промовець підкреслив, що людина і держава тісно пов’язані із правом. Мовознавці оцінюють мову права як вершину складної загальної національної мовобудови, мовокористування, щоденного буття мови, вершину у розбудові літературного стандарту. Він наголосив на таких важливих для мови права чинниках як точність і недвозначність, умовних знаках правних текстів, в яких чітко окреслені суб’єкт, об’єкт, хронотоп, обставини важливі для змісту закону, визначеність меж і обставин застосування закону. «Усі ці ознаки підносять правні тексти до суспільно значущих зразків текстового простору національної мови. Ось чому ми свідомо ставимо на перше місце у ієрархії стилів – тексти права», – підкреслив мовознавець.

Продовжуючи свій виступ, він також додав, що наша мова сьогодні у стані перебудови. За його словами, центрами активної динаміки українського права залишаються насамперед Верховна Рада України, Конституційний Суд України, установи й інституції, які пов’язані із правом безпосередньо. «Основними завданнями в опрацюванні українських правних текстів новітньої доби був вихід із міцних російськомовних обіймів, очищення від російськомовних нашарувань в українських текстах права», – зазначив Павло Гриценко.

На завершення професор відзначив особливий внесок усіх, хто працював над науковим виданням, та висловив упевненість, що це видання стане важливим кроком у відродженні українського осердя, нашої мови, ментальності у зміцненні нашої держави. Промовець також додав, що подібна робота розгортається у різних галузях науки і закликав до співпраці наукової та інформаційної.

Про ідею, процес створення та особливості Мовного коментаря розповіли заступниця керівника Редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Ірина Савченко, керівник групи граматики відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.

«Мовний коментар до Конституції України та інших нормативних актів» вийшов друком 31 березня 2025 року. Укладений із двох частин. Перша частина містить: текст Конституції 1996 року; слова і словосполучення, що їх рекомендовано відповідно до норм сучасної української літературної мови; витяги з актів КСУ та коментарі Інституту української мови НАН України. Друга частина – тексти законів та інших актів та рекомендації щодо застосування окремих слів і словосполучень.

Укладачами наукового видання виступили доктор юридичних наук, професор Сергій Головатий, представники редакційно-видавничого управління Секретаріату Конституційного Суду України Світлана Сидоренко та Ірина Савченко.

Мовні коментарі підготували доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська, кандидат філологічних наук Лариса Колібаба, кандидат філологічних наук Валентина Фурса. Коментарі ґрунтовані на чинних нормах сучасної української літературної мови. Видання підготовлено за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.

Фото: ccu.gov.ua

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.