Чи може суд самостійно збирати докази з ЄДР і чи не є це порушенням процесуальних норм — постанова ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду пояснила, чи може суд самостійно збирати докази з відкритих реєстрів, таких як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, і чи не є це порушенням процесуальних норм.

Пунктами 3, 4, 8 ч. 1 ст. 267 ГПК України визначено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з’ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з’ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; вчиняє інші дії, пов’язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Зміст частини 1, 7 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» свідчить, що відомості, які містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), а державні органи, у тому числі суди, мають безоплатний доступ до них в електронній формі. Для отримання відомостей з ЄДР користувач обов’язково зазначає підставу для їх отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження) тощо).

Положення процесуального законодавства щодо можливості з’ясування певних обставин з відкритих державних реєстрів чи витребування доказів із зазначених у випадку недобросовісної поведінки сторін щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності у цивільному процесі, з одного боку та контекст принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічний правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Використання судом за власною ініціативою відомостей з відкритих державних реєстрів не є виявом необ’єктивності та недобросовісною поведінкою учасників цивільного судочинства, а не механізмом сприяння змагальності в дотриманні процесуального мінімалізму (постанова ВС від 07.10.2021 у справі № 522/532/20).

Отже, фактичне отримання судом відомостей з ЄДР і долучення їх до матеріалів справи жодним чином не спростовує наявність у суду права на дослідження відповідних документів та врахування їх під час ухвалення рішення у справі з урахуванням його повного та всебічного вирішення спору.

На це вказала Велика Палата Верховний Суд у постанові від 16.04.2025 у справі № 924/971/23 (провадження № 12-25гс24.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.