Адвокатські обʼєднання мають виконувати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю – Верховний Суд

Адвокатські об’єднання підпадають під дію Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» як роботодавці, тому зобов’язані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю. Таких висновків дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі від 17.06.2025 № 320/21865/23 (адміністративне провадження № К/990/3847/25), передає НААУ.

Стаття 19 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських обʼєднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, зобовʼязані створювати робочі місця для осіб з інвалідністю (норматив робочих місць для працевлаштування) у розмірі не менше 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. У такий спосіб держава створює механізми для трудової інтеграції осіб з інвалідністю, що є ключовим аспектом соціального захисту такої категорії працівників.

Також передбачено адміністративно-господарські санкції за невиконання цього нормативу, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

ВС підкреслив, що Закон не обмежує дію цих норм певними видами діяльності чи організаційно-правовими формами.

І формальний характер діяльності юридичної особи, як-от адвокатського обʼєднання, не може слугувати підставою для ухилення від виконання вимог закону. Головним критерієм застосування норм щодо нормативу працевлаштування є саме факт використання найманої праці та наявність статусу роботодавця. І якщо юридична особа виконує функцію роботодавця – укладає трудові договори, подає звітність та нараховує заробітну плату – на неї поширюються зобовʼязання за ст.19 Закону.

У справі, що розглядалася, було встановлено, що АО є юридичною особою, яка здійснює адвокатську діяльність, та роботодавцем, оскільки у 2022 році використовувало працю 76 осіб, подавало звіти про доходи працівників і сплачувало внески до Пенсійного фонду України. Статут адвокатського обʼєднання підтвердив його право укладати трудові договори та забезпечувати соціальне страхування, що відповідає визначенню роботодавця.

В суді АО стверджувало, що адвокатська діяльність не є господарською (на підставі розʼяснень ВККА від 21.03.2008 № V/3-71, від 18.03.2011 № VI/4-97 та рішення Ради адвокатів України від 21.02.2023 № 13). Але у ВС зауважили, що статус організації (неприбуткової) не звільняє її від обовʼязку виконання нормативу, якщо вона є роботодавцем.

А наведені розʼяснення ВККА та рішення РАУ, які визначають адвокатську діяльність як негосподарську, є доречними для регулювання власне адвокатської професійної діяльності. Проте ці розʼяснення не спростовують встановленого факту використання АО найманої праці, а отже, його статусу як роботодавця.

Тобто відповідальність за Законом застосовується до роботодавців, а не виключно до субʼєктів господарювання, оскільки обовʼязок виконання нормативу залежить від факту використання найманої праці, а не від характеру діяльності юридичної особи.

У 2022 році АО не виконало норматив (0 осіб з інвалідністю за необхідних 3), не подало звіти форми № 3-ПН до центру зайнятості, як того вимагають ст. 18 Закону та Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою Кабміну від 31.01.2007 № 70, і не сплатило адміністративно-господарські санкції добровільно.

Тому Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю правомірно розрахував суму адміністративно-господарської санкції у розмірі 3,27 млн. грн. та пеню 157 тис. грн. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків, що:

• будь-яка юридична особа, яка використовує найману працю, незалежно від її організаційно-правової форми чи виду діяльності (господарської чи негосподарської), є роботодавцем і зобовʼязана виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений Законом;
• невиконання нормативу або неподання відповідних звітів є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені;
• Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю має право звертатися до суду з позовами про примусове стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю;
• адвокатські обʼєднання, хоча і не є субʼєктами господарювання, підпадають під дію Закону як роботодавці, оскільки використовують найману працю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.