Військовозобовязаний відмовився від бойової повістки через віру — що вирішив суд

27-річного мешканця Рівненщини засудили до трьох років позбавлення волі за ухилення від мобілізації. Чоловік відмовився отримати бойову повістку, посилаючись на свої релігійні переконання, та не з’явився до збірного пункту. Про це повідомляє Рівненський апеляційний суд.

Суть справи

Суду відомо, що обвинувачений — військовозобов’язаний, перебуває на військовому обліку та визнаний придатним для відправки на військову службу під час мобілізації після проходження медичної комісії. Він відмовився від отримання бойової повістки на призов і не з’явився на збірний пункт районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Було складено акт про відмову отримувати повістку. Оскільки обвинувачений не має права на відстрочку чи звільнення від призову, йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації), а обвинувальний акт скеровано до місцевого суду, який визнав військовозобов’язаного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого згаданою статтею  та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на три роки із застосуванням ст. 75 ККУ (звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком у 1 (один) рік).  

Прокуратура, не погодившись із такою позицією суду, оскаржила вирок до Рівненського апеляційного суду.

Прокурор вказав, що у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни обов’язок захисту України, яка зазнала агресивного нападу з боку РФ покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання. Просив задовольнити його апеляційну скаргу та скасувати оскаржуваний вирок в частині звільнення обвинуваченого від відбування покарання з ухваленням нового вироку, яким призначити військовозобов’язаному покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора і сам обвинувачений та наголосив, що його віровчення не дозволяє виконувати будь-яку військову службу, а тому через глибокі релігійні переконання він не може ані будувати фортифікаційні споруди, ані готувати військовим їжу, оскільки так він стане безпосереднім пособником для вбивства.

І попри відсутність у зібрання однієї з релігійних течій юридичного статусу, прихожанином якої є обвинувачений, він не надав згоди на проходження альтернативної військової служби і не заперечував проти відбування покарання у в’язниці.

Що вирішив апеляційний суд 

Колегія суддів, зважаючи на думки сторін, а також беручи до уваги позицію Верховного Суду при розгляді такої категорії справ, скасувала оскаржений прокуратурою вирок в частині звільнення від відбування покарання та ухвалила новий, яким визнала обвинуваченого винуватим за ст. 336 ККУ і призначила йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Апеляційний суд при прийнятті рішення врахував статтю 65 Конституції України, яка проголошує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону, що визначає порядок та умови виконання цього обов’язку. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.