Жінка в суді довела спільне проживання зі спадкодавцем та отримала право на спадщину — деталі справи

Рівненський апеляційний суд визнав доведеним факт проживання жінки зі спадкодавцем однією сім’єю без офіційної реєстрації шлюбу. Це рішення скасувало відмову місцевого суду та надало позивачці право на спадкування. Про це повідомили у апеляційному суді.

Обставини справи

Суду відомо, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина. Позивачка, яка проживала зі спадкодавцем у фактичних шлюбних стосунках, подала до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Інших спадкоємців після смерті спадкодавця не встановлено, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Позивачка звернулася із позовом до похресника спадкодавця, та селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу упродовж п’яти років.  

Суд першої інстанції відмовив позивачці у задоволенні позовних вимог, що й стало підставою для оскарження такого судового рішення до Рівненського апеляційного суду.

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційних вимог позивачки, оскільки не погодилася з висновком суду попередньої інстанції про те, що будь-яких належних та достовірних доказів, крім показань свідків, на підтвердження факту спільного проживання позивачка суду не надала.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Тлумачення наведеної норми вказує, що для призначення статусу сім’ї необхідно встановити три складові: особи спільно проживали; ці особи пов’язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов’язки (постанова Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються гл.6 розд. ІV ЦПК України.

Проживання однією сім’єю чоловіка ті жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у чоловіка та жінки деяких прав та обов’язків, зокрема, права на спадкування.

Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначив: обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

У постанові Верховного Суду від 7 лютого 2024 року у справі № 383/821/22 (провадження № 61-5935св23) зазначено, що «предметом доказування під час розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім’єю є, передусім, сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім’ї: спільне проживання, пов’язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов’язків, що визначено частиною другою ст. 3 СК України».

Звертаючись до суду з позовом, для підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю без реєстрації шлюбу упродовж п’яти років, позивачка посилалася на показання свідків, які підтвердили факт її проживання зі спадкодавцем, на довідки ЦНАП, надані селищною радою, квитанції з бюро ритуальних послуг про придбання товарів та звершення чину похорону, а також чек про оплату поминального обіду.

Стороння особа, яка не проживала зі спадкодавцем, не може мати у своєму розпорядженні такі докази. Тому апеляційний суд прийшов до висновку про доведення факту ведення спільного господарства позивачки та спадкодавця упродовж п’яти років і до дня його смерті, факту наявності у позивачки спільного з ним бюджету, придбання спільно майна в інтересах сім’ї.

Отже, подані позивачкою докази є достатніми для підтвердження факту її проживання разом зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

Суд попередньої інстанції безпідставно не взяв до уваги докази позивачки, вказавши в оскарженому нею рішенні, що вони спростовуються показаннями свідків, котрих суд допитав за клопотанням похресника спадкодавця, який також претендував на спадщину хрещеного.

Похресник не може бути належним відповідачем у справі, не є спадкоємцем його майна і його інтереси у цьому спорі не зачіпаються.

Зважаючи на всі обставини справи, Рівненський апеляційний суд постановив скасувати оскаржене позивачкою рішення місцевого суду, задовольнивши її позов до відповідачів про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу й встановивши факт спільного проживання однією сім’єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу (справа № 557/1719/23).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.