До Господарського суду Вінницької області звернувся перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави — в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Вінницької обласної військової адміністрації. У позові він просив визнати недійсним договір про довгострокове тимчасове користування лісами, укладений між ТОВ «Лісогосподарське товариство» та ДП «Ліси України» (в особі філії «Вінницьке лісове господарство»).
Також прокуратура вимагала зобов’язати ТОВ «Лісогосподарське товариство» повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 9,9 га з водним об’єктом, розташованим на ній, Вінницькій обласній військовій адміністрації — за актом приймання-передачі. Про це повідомляє Північно-західний апеляційний господарський суд.
Господарський суд першої інстанції позов задовольнив частково, зокрема, визнав недійсним пункт 2 оскаржуваного договору в частині передання Товариству з обмеженою відповідальністю "Лісогосподарське товариство" водного об`єкта ставка загальною площею 7,7 га, та зобов`язав його повернути цей водний об`єкт розпоряднику земельної ділянки – Вінницькій обласній військовій адміністрації за актом приймання-передачі.
Суд мотивував рішення тим, що в матеріалах справи відсутні докази погодження землекористувачем та надання згоди власником земельної ділянки, на якій розміщений водний об’єкт (ставок), на його передачу в тимчасове користування.
Тому саме у цій частині зміст оспорюваного правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, що в силу частини першої статті 203, частини першої статті 215 названого Кодексу є підставою для визнання договору недійсним у частині передачі в користування відповідачу водного об’єкта, а, відповідно, і для його зобов’язання повернути цей об’єкт позивачу, як уповноваженому органу.
Північно-західний апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові та ухвалив в цій частині нове рішення, яким позов задоволив.
За наслідками розгляду апеляційна інстанція виснувала, що неможливо визнати недійсним спірний правочин лише у визначеній частині, оскільки неправомірна передача у тимчасове користування водного об’єкта (ставка), як частини усієї земельної ділянки, яка надавалася у користування за спірним договором, свідчить про недійсність істотної умови цього договору – об’єкта користування, а отже і про його недійсність в цілому.
Верховний Суд погодився із висновком Північно-західного апеляційного господарського суду, викладеним у постанові від 17.06.2025 в справі № 902/1061/24.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.