Чи може суд використати показання свідка, який помер — позиція Верховного Суду

Верховний Суд роз’яснив, що показання ключового свідка, отримані під час досудового розслідування й не зафіксовані в порядку ст. 225 КПК (допит слідчим суддею), не можуть бути використані як доказ у суді навіть у разі смерті свідка. Такі дані порушують засаду безпосередності дослідження доказів та право обвинуваченого на перехресний допит.

Відповідний висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі №192/857/19.

Суть спору та рух справи

Самарський районний суд Дніпра виправдав жінку, яку обвинувачували у відкритому викраденні магнітоли (ч. 1 ст. 186 КК), через недоведеність вини. Суд критично оцінив показання, встановив суперечності, визнав ключових свідків недопитаними та недоступними (через смерть), що робило доказів недостатнім.

Апеляційний суд скасував це рішення та визнав її винною, але звільнив від покарання через строки давності. Ключове: апеляція використала позасудові показань свідка, отримані слідчим під час досудового розслідування, хоча свідок помер.

Захист подав касацію, заявивши, що ці докази є недопустимими, оскільки свідка ніхто не допитував у суді, а допит слідчим суддею за ст. 225 КПК не проводився.

Касація – скасувала вирок апеляційного суду через істотні порушення процесуального закону, направила на новий апеляційний розгляд.

Головна правова проблема

Чи мав право апеляційний Суд покладатися на показання свідка, які він безпосередньо не сприймав, якщо свідок помер? Відповідь Верховного Суду – ні, якщо:

• показання не були отримані в порядку ст. 225 КПК (допит слідчим суду),
• сторона захисту не мала реальної можливості провести перехресний допит.

Показання, отримані слідчим, не є доказом для суду (ч. 4 ст. 95 КПК).

Ключові висновки Верховного Суду

Порушена засада безпосередності дослідження доказування (ст. 23 КПК)

Апеляційний суд:

• визнав допустимими показання свідка, які суд не міг дослідити через її смерть;
• заснував на них обвинувальний вирок;
• порушив ч. 4 ст. 95 КПК – заборону обґрунтовувати вирок показаннями, які суд не сприймав особисто.

ВС наголошує: єдиний виняток – показання, отримані слідчим суддею за ст. 225 КПК. Тут такого не було.

Порушення права на перехресний допит (ст. 6 Конвенції, практика ЄСПЛ)

ЄСПЛ вимагає:

• всі докази проти особи мають бути представлені в її присутності;
• обвинувачений має право допитати свідків обвинувачення.

Оскільки свідок не була допитати в суді, а сторона захисту не мала можливості поставити їй запитання, використання її позасудових показання порушує справедливий суді розгляд.

ВС послався на справи: Карпюк та інші проти України, Колесник проти України, Луценко проти України.

Апеляція неправомірно переоцінювала докази першої інстанції.

Перший суд:

• детально проаналізував суперечності,
• визнав свідків недоступними,
• дійшов виправдувального висновку.

Апеляція, не маючи права використовувати недопустимий докази, фактично переінакшила доказову базу, порушивши ст. 370, 419, 420 КПК.

Касація не може сама оцінювати доказ, оскільки:

• виключення позасудових показань змінює структуру доказів,
• потрібно оцінювати доказову сукупність заново.

Що вирішив Верховний Суд

Вирок апеляційного суду скасовано.

Справу направлено на новий апеляційний розгляд.

ВС наголосив: при новому розгляді необхідно оцінювати докази без опори на недопустимі свідчення та забезпечити дотримання прав сторін.

Постанова є остаточною і не підлягає оскарженню.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.