Нові вимоги до сайтів і електронних послуг: у Раді з’явився альтернативний законопроєкт щодо цифрової доступності

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт «Про цифрову доступність цифрових ресурсів та електронних послуг», підготовлений як альтернатива проєкту Закону «Про цифрову доступність в Україні» № 14278.

Законопроєкт спрямований на повноцінне впровадження в Україні ДСТУ EN 301 549:2022, який встановлює функціональні вимоги щодо доступності інформаційно-комунікаційних систем та електронних документів і має на меті досягнення цифрової безбар’єрності для всіх громадян.

Які зміни пропонує законопроєкт

Проєкт закону покликаний врегулювати питання належного фінансування впровадження вимог цифрової доступності для суб’єктів, які працюють в умовах державних регульованих цін і тарифів, а також усунути дисбаланс у зобов’язаннях і відповідальності між органами державної влади та приватними надавачами соціально значущих послуг. Крім того, документ має на меті запобігти надмірному адміністративному тиску з боку органів виконавчої влади, встановивши більш чіткі та обґрунтовані межі контролю і доступу до інформації суб’єктів надання цифрових ресурсів та електронних послуг.

Зокрема, законопроєкт поширює свої вимоги на цифрові ресурси та електронні послуги у сферах транспорту, банківських і фінансових послуг, електронної комерції, медицини, освіти, культури, енергетики, поштового зв’язку, аудіовізуальних медіа-сервісів, азартних ігор та лотерей, а також на платіжні застосунки, платіжні пристрої й інформаційні термінали, введені в експлуатацію після набрання чинності законом.

Водночас дія документа не поширюється, зокрема, на архівний контент, відео- та аудіоматеріали, опубліковані до набрання ним чинності, а також на окремі категорії мікропідприємств.

Документ також вводить поняття «диспропорційного навантаження», яке передбачає можливість врахування розміру, ресурсів і специфіки діяльності суб’єкта під час реалізації вимог цифрової доступності. Порядок розрахунку такого навантаження та механізм його перевірки має затвердити Кабінет Міністрів України.

Зобов’язання та нагляд за цифровою доступністю

Окремо законопроєкт передбачає обов’язок публікувати заяву (декларацію) про відповідність цифрових ресурсів вимогам цифрової доступності. У ній має міститися інформація про рівень відповідності, наявні недоліки, причини невідповідності, а також контактні дані для подання звернень і скарг.

Контроль і моніторинг дотримання законодавства про цифрову доступність покладаються на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян, а також на галузеві регулятори, зокрема Національний банк України, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та інші уповноважені органи. Крім того, звернення щодо порушення цифрової доступності зможе розглядати Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Законопроєкт передбачає, що після ухвалення закон набере чинності через 24 місяці з дня його опублікування, а окремі положення — через 36 місяців. Вимоги щодо платіжних пристроїв та інформаційних терміналів, установлених до набрання чинності законом, застосовуватимуться до завершення строку їх експлуатації, але не пізніше 2030 року.

Як зазначається в пояснювальній записці, метою документа є створення ефективного механізму забезпечення цифрової доступності електронних інформаційних ресурсів, онлайн-ресурсів та електронних послуг для всіх осіб і груп осіб, зокрема осіб з функціональними порушеннями або інвалідністю, з одночасним урахуванням інтересів суб’єктів, на яких покладається обов’язок впровадження відповідних заходів.

Необхідність ухвалення закону обґрунтовується зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема планом заходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1106 від 25 жовтня 2017 року, а також Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Документ передбачає встановлення рівних обов’язків щодо забезпечення цифрової доступності як для органів державної влади та місцевого самоврядування, так і для юридичних осіб будь-якої форми власності, які надають соціально значущі послуги або товари. Вимоги цифрової доступності не стосуються мікропідприємств, крім банків, фінансових установ, платіжних сервісів та постачальників аудіовізуальних медіа. Законопроєкт також зобов’язує державні органи враховувати витрати на цифрову доступність під час встановлення або перегляду тарифів і цін.

Окремо в альтернативному проєкті пропонується обмежити право центрального органу виконавчої влади у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян на безконтрольний доступ до інформації суб’єктів надання цифрових ресурсів та електронних послуг, визначивши, що отримання документів має стосуватися виключно питань, які перевіряються під час здійснення контролю.

Очікується, що ухвалення закону сприятиме забезпеченню універсального доступу до інформації та послуг, а також рівних прав і можливостей для широкого кола користувачів, зокрема осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, включаючи осіб з інвалідністю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.