Верховний Суд пояснив, чому пацієнт не має доводити вину лікаря у справах про медичну помилку
Верховний Суд у справі № 761/11951/22 скасував постанову апеляційного суду у спорі щодо відшкодування шкоди, завданої пацієнтці внаслідок ускладнень після ендопротезування колінного суглоба.
ВС дійшов висновку, що суди нижчих інстанцій неправильно розподілили тягар доказування та передчасно відмовили у позові, переклавши на пацієнтку обов’язок доводити вину конкретного лікаря.
Верховний Суд наголосив: у спорах про шкоду, завдану здоров’ю, пацієнт має довести сам факт шкоди та причинний зв’язок, тоді як медична установа зобов’язана доводити відсутність своєї вини. Відповідальність за дії лікарів, які виконували службові обов’язки, несе саме заклад охорони здоров’я як роботодавець.
Обставини справи
Позивачка звернулася до суду після низки оперативних втручань, пов’язаних із лікуванням лівого колінного суглоба. У квітні 2019 року їй було проведено операцію з тотального цементного ендопротезування в умовах комунальної лікарні, де на той час оперував лікар державної наукової установи.
Після операції пацієнтка тривалий час скаржилася на сильний біль, підвищену температуру та відсутність належної післяопераційної реабілітації. У вересні 2019 року в колінному суглобі було виявлено інфікування гемолітичним стрептококом. У червні 2020 року інфікований протез довелося видалити, а в січні 2021 року — провести ревізійне ендопротезування. За твердженням позивачки, інфекція та тривале перебування інфікованого протеза призвели до значного погіршення стану здоров’я та інвалідності.
Жінка вимагала стягнути з двох медичних установ понад 174 тис. грн майнової та 450 тис. грн моральної шкоди. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, вказавши, що позивачка не довела, з вини якого саме лікаря відбулося інфікування.
Позиція Верховного Суду
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду визнав такий підхід помилковим і звернув увагу на ключові правові моменти:
Розподіл тягаря доказування. У справах про відшкодування шкоди здоров’ю пацієнт доводить факт шкоди та причинний зв’язок. Обов’язок доведення відсутності протиправності та вини покладається на відповідача — медичний заклад.
Відповідальність роботодавця. Якщо шкоду завдано працівником під час виконання службових обов’язків, відповідальність несе юридична особа. Вимога встановити «конкретного винуватця» серед медичного персоналу суперечить цивільному законодавству.
Оцінка медичних дефектів. Висновок судово-медичної експертизи про прямий причинно-наслідковий зв’язок між операцією та подальшим інфікуванням (за відсутності інфекції до втручання) свідчить про можливе порушення умов асептики чи стерильності, що є дефектом надання медичної допомоги.
Процесуальна роль суду. Суд не може відмовляти в позові, ґрунтуючись на припущеннях, якщо відповідач не спростував надані докази належними засобами. Також саме відповідач, а не пацієнт, мав ініціювати призначення повторної або додаткової експертизи.
Рішення ВС
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову Київського апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції. Суд дійшов висновку, що допущені процесуальні порушення унеможливили правильне встановлення обставин справи.
Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її ухвалення та є остаточною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
