Діти не є співвласниками майна подружжя: Верховний Суд про поділ житла, придбаного за державною допомогою

12:24, 30 січня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
ВС наголосив: діти подружжя не є суб'єктами права спільної сумісної власності на майно подружжя, яке набуто за час перебування у шлюбі.
Діти не є співвласниками майна подружжя: Верховний Суд про поділ житла, придбаного за державною допомогою
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд підтвердив: діти подружжя не є суб’єктами права спільної сумісної власності на майно, набуте батьками під час шлюбу.

Водночас ВС залишив у силі поділ квартири між колишнім подружжям порівну, навіть попри те, що значну частину коштів на її придбання становила адресна державна допомога, надана учаснику АТО з урахуванням складу сім’ї. Касаційну скаргу задоволено частково — лише в частині судових витрат на правничу допомогу, які мають бути повторно оцінені апеляційним судом.

Обставини справи №456/5472/21

Подружжя перебувало у шлюбі з 2015 до 2021 року та має двох дітей. У період шлюбу було придбано квартиру, право власності на яку зареєстровано за чоловіком. Купівля відбулася за змішані кошти: частково — власні кошти подружжя, переважно — адресна допомога з обласного та місцевого бюджетів у межах програми підтримки учасників АТО та їхніх родин. Сума допомоги розраховувалася з урахуванням чотирьох членів сім’ї.

Після розірвання шлюбу дружина звернулася з позовом про поділ спільного майна, наполягаючи на відступленні від рівності часток (3/4 — їй), посилаючись на проживання дітей з матір’ю та неналежну участь батька в їх утриманні. Чоловік подав зустрічний позов і стверджував, що 41/42 частки квартири є його особистою власністю, оскільки придбані за рахунок державної допомоги, наданої йому як учаснику АТО.

Рішення судів попередніх інстанцій

Суд першої інстанції та апеляційний суд дійшли однакового висновку:

  • квартира є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбана під час шлюбу;
  • підстав для відступлення від рівності часток немає: доказів ухилення батька від утримання дітей або шкоди інтересам сім’ї не подано, заборгованість зі сплати аліментів погашена;
  • майно підлягає поділу порівну (1/2 на 1/2).

У відшкодуванні витрат на правничу допомогу чоловікові було відмовлено через недоліки доказування.

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи справу, Верховний Суд погодився з ключовими висновками щодо суті спору і водночас уточнив важливі правові акценти.

1) Про природу власності та роль державної допомоги

ВС підтвердив: майно, набуте у шлюбі, є спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, на чиє ім’я воно оформлене, якщо інше не встановлено законом або шлюбним договором. Факт придбання квартири за рахунок адресної допомоги не перетворює її автоматично на особисту власність одного з подружжя, якщо допомога надавалась для забезпечення житлом родини, а правочин укладався за письмовою згодою другого з подружжя.

2) Ключовий висновок про дітей

Верховний Суд чітко зазначив: діти подружжя не є суб’єктами права спільної сумісної власності на майно, набуте батьками під час шлюбу. Їхні інтереси враховуються при вирішенні питання про можливе збільшення частки одного з подружжя за статтею 70 Сімейного кодексу України, але вони не стають співвласниками такого майна.

3) Про рівність часток

Підстав для відступлення від рівності часток Суд не встановив: належних доказів недостатності аліментів для розвитку дітей або ухилення батька від утримання — не подано; заборгованість зі сплати аліментів погашена; доказів фактичного проживання дітей з матір’ю на час розгляду — у матеріалах немає.

4) Про судові витрати

У частині витрат на правничу допомогу Верховний Суд став на бік скаржника: суди нижчих інстанцій передчасно відмовили у відшкодуванні, неправильно оцінивши подані докази та умови договору з адвокатом. У цій частині рішення апеляційного суду скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Результат

Поділ квартири між колишнім подружжям 1/2 на 1/2 — залишено без змін.

Підхід щодо державної адресної допомоги підтверджено: вона не виключає режиму спільної сумісної власності, якщо надана для сім’ї.

Сформульовано принциповий орієнтир: діти не є співвласниками майна подружжя.

Питання компенсації витрат на правничу допомогу — повернуто на новий розгляд.

Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення та є остаточною.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший