ККС ВС: апеляційний суд має надати оцінку суперечливим доказам щодо розміру шкоди у злочині з матеріальним складом
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув касаційну скаргу у кримінальному провадженні щодо притягнення службової особи до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України — службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Предметом касаційного перегляду стали вирок Садгірського районного суду м. Чернівці та ухвала Чернівецького апеляційного суду, якими особу визнано винуватою у неналежному здійсненні технічного нагляду за виконанням будівельних робіт, що призвело до безпідставного перерахування бюджетних коштів та заподіяння державі шкоди у значному розмірі.
Касаційний перегляд стосувався, зокрема, дотримання судами вимог кримінального процесуального закону при оцінці доказів щодо розміру заподіяних збитків та належної мотивованості рішення апеляційної інстанції.
Суть справи № 726/321/24
Судами попередніх інстанцій встановлено, що обвинувачений, будучи службовою особою та здійснюючи технічний нагляд за виконанням будівельних робіт відповідно до договорів про здійснення технічного нагляду № 494 від 02 листопада 2022 року та № 566 від 12 грудня 2022 року, а також у межах виконання договорів підряду № 455 від 20 жовтня 2022 року та № 565 від 09 грудня 2022 року щодо об’єкта «Капітальний ремонт будівлі № 20/56 (сховище для техніки) військове містечко, у період листопада – грудня 2022 року неналежно виконав покладені на нього обов’язки.
Перебуваючи за місцем виконання робіт, обвинувачений не забезпечив належної перевірки обсягів і якості фактично виконаних товариством з обмеженою відповідальністю будівельних робіт, проте погодив та засвідчив власним підписом і печаткою акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в: акт № 2 за 2022 рік на суму 2 498 021,83 грн, акт № 4 за 2022 рік на суму 1 324 254,34 грн та акт без номера за 2022 рік на суму 1 083 884,10 грн.
За висновками слідства та суду першої інстанції, в зазначених актах було завищено обсяги виконаних робіт на загальну суму 506 710,12 грн, унаслідок чого Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці безпідставно перераховано на рахунок підрядної організації грошові кошти у вказаному розмірі. Такі дії спричинили державі в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці тяжкі наслідки на суму 506 710,12 грн.
У касаційній скарзі засуджений посилався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливостей їх отримання.
Засуджений стверджував, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу вироку висновок судової будівельно-технічної експертизи від 11 травня 2023 року № СЕ-19/126-23/2796-БТ, який, на його думку, містить істотні суперечності щодо фактичних обсягів виконаних робіт, використаних матеріалів та їх вартості. Він також вказував на невідповідність між зазначеним висновком експерта та довідкою Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області від 21 березня 2023 року, в якій визначено інший розмір збитків. На переконання засудженого, такі розбіжності прямо впливають на наявність складу злочину та кваліфікацію діяння за ознакою спричинення тяжких наслідків.
Крім того, у скарзі зазначалося про порушення порядку розгляду клопотання захисника про призначення експертизи та безпідставну відмову суду в об’єднанні кримінальних проваджень. Також заявник наголошував на формальному підході апеляційного суду до перевірки доводів апеляційної скарги.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2024 року особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також займатися діяльністю, пов’язаною із здійсненням технічного нагляду, строком на два роки, зі штрафом у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки із покладенням обов’язків, передбачених статтею 76 цього Кодексу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15 квітня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Позиції та висновки Верховного Суду
Перевіряючи судові рішення у межах касаційної скарги відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України, Верховний Суд зазначив, що підставами для їх скасування або зміни є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону
України про кримінальну відповідальність або невідповідність призначеного покарання тяжкості правопорушення та особі засудженого.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, не дотримався вимог статті 419 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не навів належного спростування доводів апеляційної скарги та мотивів прийнятого рішення.
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що місцевий суд поклав в основу обвинувачення суперечливі докази щодо встановлення розміру збитків. Зокрема, довідка органу державного фінансового контролю містила один розмір встановлених збитків, тоді як висновок судової будівельно-технічної експертизи визначав іншу суму невиконаних робіт — 506 710,12 грн. При цьому апеляційний суд не перевірив зазначені розбіжності, не надав їм належної оцінки та фактично обмежився загальним посиланням на компетентність експерта.
Верховний Суд наголосив, що для кримінального правопорушення з матеріальним складом визначення виду та розміру шкоди є обов’язковим елементом доказування, а тому наявність суперечностей у доказах щодо розміру збитків потребує належної процесуальної перевірки та мотивованої оцінки.
Разом з тим доводи касаційної скарги щодо порушення процедури розгляду клопотання про призначення експертизи визнано безпідставними, оскільки ухвала про відмову у задоволенні такого клопотання могла бути постановлена без виходу до нарадчої кімнати із внесенням відповідного запису до журналу судового засідання. Також касаційний суд погодився з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для об’єднання кримінальних проваджень.
Касаційну скаргу задоволено частково. З огляду на встановлені порушення вимог кримінального процесуального закону ухвалу апеляційного суду скасовано на підставі пунктів 1, 2 частини першої статті 438 КПК України, а кримінальне провадження призначено до нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Постанова набрала законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
