Як визначають аліменти для непрацюючих і коли можна вимагати реквізоване майно: огляд практики КЦС ВС

Верховний Суд оприлюднив огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі ВС за лютий 2026 року.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що акт приймання-передачі реквізованого майна є не правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт передачі. Його скасування не впливає на реєстрацію права власності держави та підриває право на компенсацію після скасування воєнного стану. Вимоги про повернення майна є передчасними до скасування правового режиму воєнного стану за умови збереження майна та заявлення власником відповідної вимоги;

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що належним способом захисту прав при несплаті за користування земельною ділянкою за договором про встановлення емфітевзису є стягнення боргу (примусове виконання обов’язку в натурі), оскільки емфітевзис як речове право є відносно самостійним від договору, а підстави його припинення визначаються виключно законом;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зауважено, що утримання коштів із заробітної плати працівника за його добровільною заявою на підтримку ЗСУ та гуманітарну допомогу постраждалим від агресії на період воєнного стану є правомірним відповідно до ст. 127 КЗпП України. Відсутність доказів психологічного чи економічного тиску підтверджує законність утримань за волевиявленням працівника;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для підтвердження фактичного прийняття спадщини. Необхідно встановити факт постійного спільного проживання на момент відкриття спадщини;

–  у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, зазначено, що медичний заклад відповідає за моральну шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов’язків. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням характеру, обсягу, тривалості страждань, неможливості відновлення попереднього стану та засад розумності й справедливості;

– щодо застосування норм процесуального права вказано, що:

• спір про стягнення вартості частки в статутному капіталі товариства розглядається за правилами цивільного судочинства, якщо позивачів не включено до складу учасників. Набуття корпоративних прав спадкоємцями не потребує рішення зборів учасників;
• спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті відповідача, має право на апеляційне оскарження судового рішення виключно як правонаступник спадкодавця у правовідносинах, а не як особа, яка не брала участі у справі, оскільки право власності виникло після ухвалення оскаржуваного рішення;
• апеляційний суд не має підстав задовольняти апеляційну скаргу позивача та скасовувати рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено на його користь, якщо відповідачі рішення не оскаржували;

– у спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, констатовано, що:

• під час воєнного стану розрахунок заборгованості за аліментами непрацюючого платника здійснюється, виходячи з останніх оприлюднених органом статистики показників середньої заробітної плати для конкретної місцевості, оскільки законодавець не вніс змін до порядку визначення заборгованості;
• виконання рішення суду про поновлення на роботі завершується лише після видання наказу та фактичного допуску працівника до виконання обов’язків із забезпеченням реальної можливості працювати на попередніх умовах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.