Бізнес з «білою» репутацією з 2027 року отримає нові митні правила від уряду

20:00, 10 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Бізнес з бездоганною репутацією зможе отримати знижки за гарантіями до 50% або повністю позбутися сплати застав.
Бізнес з «білою» репутацією з 2027 року отримає нові митні правила від уряду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

На виконання вимог для вступу до ЄС та Національної стратегії доходів до 2030 року, Україна планує повністю змінити митну політику. Як повідомляла «Судово-юридична газета» мова йде про новий урядовий проєкт Митного Кодексу № 15295, який має перетворити митницю на сервісно-правоохоронний орган європейського типу. З 1 грудня 2027 року кожен український підприємець почне працювати за правилами, ідентичними до німецьких чи польських.

В цій статті «Судово-юридична газета» розповість про практичні зміни для підприємців: статус АЕО, оновлену систему митних гарантій, пільги для чесного бізнесу та європейські стандарти захисту прав інвесторiв.

Спрощення для Авторизованих економічних операторів

Статус Авторизованого економічного оператора (АЕО) стає одним із головних інструментів для прискорення проходження митних процедур та перетину кордону.

Система передбачає два види авторизації:

  • АЕО-С, що надає право на використання спрощень митних процедур,
  • АЕО-Б, яка підтверджує відповідність підприємства вимогам безпеки та надійності.

Компанії, які отримали статус АЕО, можуть розраховувати на низку переваг під час митного оформлення. Зокрема, йдеться про зменшення обсягів фізичного та документального контролю, першочергове виконання митних формальностей, а також можливість завчасно отримувати інформацію про запланований митний огляд ще до прибуття товару до пункту пропуску.

Очікується, що подальший розвиток інституту АЕО сприятиме прискоренню міжнародної торгівлі, зниженню адміністративного навантаження на бізнес та наближенню українських митних процедур до європейських стандартів.

Система митних гарантій

Проєкт Кодексу передбачає, що надання гарантії є обов’язковим при ввезенні товарів на митну територію України або їх транзитному переміщенні. Гарантія має покривати суму митних платежів, що підлягають сплаті.

Індивідуальна гарантія забезпечує митний борг, що виникає щодо однієї операції, митної декларації або процедури.

Загальна гарантія дозволяє покривати суму митних платежів за двома або більше операціями чи деклараціями. Для її використання необхідно отримати відповідну авторизацію від центрального митного органу.

Форми надання гарантії:

  1. Грошова застава: внесення коштів на спеціальні рахунки митних органів (відсотки на заставу не нараховуються).
  2. Зобов’язання гаранта: документ, виданий банком, страховиком або фінансовою компанією, яка має статус гаранта та внесена до відповідного реєстру.
  3. Гарантії на умовах міжнародних конвенцій (МДП, Стамбульська конвенція).
  4. Спеціальні авторизації на використання загальної гарантії зі зменшеним рівнем забезпечення.

Пільги для «надійних компаній»

Цікавим нововведенням є система диференційованого підходу до надійних підприємств. Залежно від рівня дотримання критеріїв доброчесності, бізнес може отримати право на суттєве зниження суми, яку необхідно фізично забезпечувати (референтної суми).

Зменшення до 50% надається компаніям, які відповідають стандартам бухгалтерського обліку, системи внутрішнього контролю та фінансової стійкості.

Зменшення до 30% вимагає додаткових підтверджень прозорості операцій та відсутності порушень.

Повне звільнення від гарантії (0% забезпечення): найвищий ступінь довіри. Надається компаніям, які мають бездоганну репутацію, високу фінансову стабільність та надають митниці повний доступ до своєї бухгалтерської та логістичної звітності.

Митні органи зобов’язані здійснювати постійний моніторинг референтної суми через електронну систему управління гарантіями для запобігання перевищенню лімітів.

Право бути почутим

Проєкт нового Митного кодексу запроваджує для українського бізнесу один із базових європейських стандартів адміністративного права — «право бути почутим» (Right to be heard).

Згідно з новими правилами, митний орган не зможе ухвалювати рішення, які можуть негативно вплинути на права чи інтереси підприємства, без попереднього інформування такого суб’єкта. Йдеться, зокрема, про випадки донарахування митних платежів, відмови у наданні авторизацій або інших рішень, що можуть мати фінансові чи операційні наслідки для бізнесу.

Перед ухваленням остаточного рішення митниця буде зобов’язана повідомити підприємця про свої наміри та надати можливість висловити власну позицію. Для цього бізнес отримає 30 днів на подання пояснень, заперечень та додаткових доказів.

Лише після розгляду аргументів і документів, наданих суб’єктом господарювання, митний орган зможе прийняти остаточне рішення у справі.

Водночас проєкт передбачає низку винятків із цього правила. «Право бути почутим» не застосовуватиметься у випадках, коли зволікання може створити загрозу національній безпеці, життю та здоров’ю людей або завадити проведенню розслідувань, пов’язаних із контрабандою та іншими митними правопорушеннями.

Передбачуваність для бізнесу

Запроваджується інститут зобов’язуючої інформації (Binding Information), що є важливим для фінансового планування.

Бізнес може отримати офіційне рішення щодо тарифної класифікації (ЗТІ) або походження товарів (ЗІП), яке буде обов’язковим для всіх митних органів протягом 1095 днів.

Система обліку таких рішень дозволить уникнути ситуацій, коли різні митниці класифікують один і той самий товар за різними кодами.

Законопроєкт № 15295 змінює принципи взаємин між державою та підприємцями, перетворюючи митницю з карального фіскального інструменту на передбачуваного сервісного партнера за стандартами ЄС. Головна цінність реформи для бізнесу полягає у запровадженні економічних стимулів: що прозоріше працює компанія, то більше митних спрощень, пільг за гарантіями та цифрових привілеїв.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group