Нові правила Prozorro з 1 вересня: Кабмін розширив підстави для закупівель без торгів і повернув переговорну процедуру

Кабінет Міністрів ухвалив постанову №957 від 15 липня 2026 року, якою суттєво оновив правила здійснення публічних та оборонних закупівель під час воєнного стану. Документ змінює одразу дві ключові урядові постанови – №1178, яка регулює особливості публічних закупівель, та №1275 щодо оборонних закупівель. Фактично уряд не обмежився точковими правками. Значна частина положень постанови №1178 викладена у новій редакції, а окремі механізми закупівель змінено принципово.

Більшість нововведень набере чинності 1 вересня 2026 року. Зміни торкнуться і замовників, і учасників, і громадського моніторингу. Більшість з них сприятимуть поступовому переходу до нової редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка вступить в дію навесні 2027 року.

З’являється новий механізм прямих договорів

Однією з головних новацій стало запровадження нового пункту 9² Особливостей. Він дозволяє окремим замовникам до кінця 2026 року укладати договори без проведення відкритих торгів та без використання електронного каталогу, якщо закупівля стосується визначених державою критично важливих напрямів. Йдеться насамперед про обладнання для енергетичної інфраструктури, серед якого: газопоршневі установки, когенераційні установки, газові турбіни, дизельні генератори, трансформатори, котельні, теплові насоси, комплектуючі до такого обладнання.

Спрощена процедура також застосовуватиметься до робіт і послуг, необхідних для будівництва, реконструкції, відновлення, розміщення або капітального ремонту таких об’єктів.

Окремо передбачено можливість здійснення закупівель без конкурентних процедур для інженерного захисту критичної інфраструктури в рамках державних програм.

Водночас контроль посилюється

Попри спрощення окремих процедур, уряд одночасно вводить додаткові вимоги щодо прозорості. Замовники повинні будуть: оприлюднювати обґрунтування застосування прямої закупівлі, публікувати звіт про укладений договір, розміщувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника, у визначених випадках – завантажувати документи щодо вартості матеріальних ресурсів у машинозчитувальному форматі.

Для окремих договорів інформація не стане відкритою одразу – система автоматично оприлюднить її лише через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану.

Уряд також дозволив приховувати точні адреси замовників і постачальників, якщо їх розкриття може створювати ризики безпеці.

Пороги закупівель повернули до Закону: що це означає для замовників

Однією з найбільш практичних новацій постанови стало повернення порогових сум для різних категорій замовників до тих меж, які передбачає Закон «Про публічні закупівлі». Після початку повномасштабної війни правила суттєво змінилися: у 2022 році для замовників, що працюють в окремих сферах господарювання, фактично запровадили ті самі пороги, що й для звичайних замовників. Через це закупівлі товарів і послуг уже від 100 тисяч гривень потрібно було проводити за конкурентними процедурами.

Нова редакція Особливостей відновлює попередній підхід і знову розмежовує різні категорії замовників. Відтепер:

• для замовників, визначених пунктами 1–3 частини першої статті 2 Закону: товари та послуги – від 200 тис. грн, роботи – від 1,5 млн грн.
• Для замовників в окремих сферах господарювання: товари та послуги – від 1 млн грн; роботи – від 5 млн грн.

Фактично уряд повертає систему до моделі, закріпленої безпосередньо в Законі. Це означає, що частина закупівель меншої вартості більше не потребуватиме проведення конкурентної процедури, а замовники отримають більше гнучкості при плануванні витрат.

Закупівлі продуктів харчування через Prozorro Market більше не будуть обов’язковими

Ще одна принципова зміна стосується закупівель продуктів харчування. Із 2024 року замовники були фактично зобов’язані проводити великі закупівлі більшості харчових товарів виключно через електронний каталог Prozorro Market. Водночас такий механізм неодноразово критикували експерти, адже він не передбачав можливості оскарження до Антимонопольного комітету та повноцінного контролю Держаудитслужби.

Практика також продемонструвала низку проблем. Зокрема, окремі дослідження виявили випадки встановлення додаткових вимог до учасників та надзвичайно коротких строків для подання документів, що могло створювати дискримінаційні умови для бізнесу. Постанова №957 скасовує обов’язковість використання Prozorro Market для закупівлі продуктів харчування. Одночасно з Особливостей виключають і перелік товарів, для яких діяла така вимога.

Після набрання змінами чинності замовники самостійно визначатимуть найбільш доцільний спосіб закупівлі – використовувати електронний каталог, проводити відкриті торги чи застосовувати рамкові угоди.

Переговорна процедура повертається: коли її можна буде застосовувати

Наймасштабніших змін зазнав пункт 13 Особливостей. Якщо раніше він містив перелік випадків, коли замовники могли укладати прямі договори без проведення конкурентної процедури, то тепер цей пункт фактично перетворюється на перелік підстав для застосування переговорної процедури закупівлі.

Загалом перелік підстав став значно компактнішим, хоча більшість із них уже знайомі замовникам.

Якщо відкриті торги не відбулися. Переговорну процедуру можна буде застосувати після того, як відкриті торги були відмінені через відсутність хоча б однієї тендерної пропозиції.

При цьому уряд залишив одну з особливостей воєнних закупівель: достатньо лише однієї невдалої процедури відкритих торгів. Для порівняння, у базовому Законі для цього передбачені жорсткіші умови.

Додатково встановлено нову вимогу – в обґрунтуванні переговорної процедури замовник повинен зазначити номер оголошення тих відкритих торгів, які були скасовані.

Якщо постачальник є єдиним можливим. Без суттєвих змін залишилися випадки, коли товари чи послуги можуть бути поставлені лише одним суб’єктом господарювання.

Йдеться про:

• відсутність конкуренції з технічних причин
• необхідність захисту прав інтелектуальної власності
• закупівлю у постачальника «останньої надії» або постачальника універсальної послуги.

Нагальна потреба отримала чітке визначення. Уряд вперше детально пояснив, що саме вважатиметься нагальною потребою. Тепер це документально підтверджена необхідність провести закупівлю через непередбачувані обставини, які не залежать від дій чи бездіяльності самого замовника і не дозволяють дотриматися строків проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу.

Серед таких ситуацій прямо названо:

• ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій або бойових дій
• надання гуманітарної допомоги іншим державам
• розірвання договору з вини постачальника
• оскарження відкритих торгів.

Водночас перелік не є вичерпним, що залишає можливість застосовувати переговорну процедуру і в інших випадках за наявності належного обґрунтування.

Додаткові товари, роботи та послуги. Практично без змін збереглися підстави для закупівлі додаткових обсягів товарів, робіт чи послуг у вже визначеного виконавця.

Втім з’явилося важливе уточнення: основний договір щодо робіт або послуг має бути укладений саме за результатами відкритих торгів, а можливість виконання додаткових робіт повинна бути передбачена таким договором.

Як і раніше, вартість додаткової закупівлі не може перевищувати 50% вартості основного договору.

Додали й нові випадки. Окремими підставами для переговорної процедури також стали:

• закупівля товарів у межах процедури відновлення платоспроможності боржника,
• закупівля юридичних послуг для захисту інтересів України в міжнародних спорах,
• закупівлі для міжнародних виставкових заходів,
• закупівлі для будівництва фортифікаційних споруд та забезпечення нагальних потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і ДСНС,
• закупівлі для відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури,
• випадки, коли замовник перебуває на території активних бойових дій.

Таким чином, колишній перелік винятків для укладення прямих договорів трансформується у підстави застосування переговорної процедури. Такий підхід значно ближчий до європейської моделі публічних закупівель і відповідає курсу України на гармонізацію законодавства з нормами ЄС.

Змінюються правила проведення відкритих торгів

Постанова також переглядає строки проведення процедур закупівель. Якщо раніше мінімальний строк подання тендерних пропозицій залежав від предмета закупівлі, то тепер встановлюється єдиний підхід. Відтепер мінімальний строк подання пропозицій становитиме 15 календарних днів. Відповідно змінюється і строк оприлюднення оголошення про закупівлю – воно також повинно бути розміщене не пізніше ніж за 15 днів до завершення прийому тендерних пропозицій. Одночасно уряд вилучив окремі норми, які діяли раніше, та уніфікував порядок проведення процедур закупівель.

Оскаржувати переговорні закупівлі також стане можливо

Ще одна принципова зміна стосується механізму оскарження. Якщо раніше Особливості фактично були орієнтовані лише на відкриті торги, то тепер правила поширюються і на переговорну процедуру.

Постанова передбачає окремі строки для подання скарг після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір за результатами переговорної процедури. Це означає, що контроль за такими закупівлями стає більш формалізованим.

Посилюється контроль за будівельними договорами

Окремі нововведення стосуються договорів на будівництво. Якщо ціна договору перевищує 10 млн гривень, замовник повинен буде оприлюднювати: акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати. Таким чином уряд розширює перелік документів, які підлягають оприлюдненню, що має посилити контроль за використанням бюджетних коштів.

Оновлено і правила оборонних закупівель

Паралельно аналогічні зміни внесено до постанови №1275. Для державних замовників у сфері оборони також розширено перелік випадків, коли можна укладати державні контракти без проведення конкурентної процедури. Серед нових підстав:

• відсутність учасників після відкритих торгів;
• перебування замовника на території активних бойових дій;
• відсутність конкуренції з технічних причин;
• нагальна потреба;
• закупівля додаткових товарів;
• додаткові роботи чи послуги;
• закупівля послуг адвокатської діяльності.

Що це означає

Постанова №957 одночасно розширює можливості державних замовників оперативно закуповувати критично важливі товари для енергетики, оборони та захисту інфраструктури, але водночас запроваджує нові вимоги до оприлюднення інформації, документального обґрунтування та контролю за використанням бюджетних коштів.

Саме тому цей документ може стати одним із наймасштабніших оновлень правил публічних закупівель за весь період дії воєнного стану.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.