Влада не може карати лише через сам факт протесту: ЄСПЛ став на захист учасників мирного мітингу
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Rădulescu Dobrogea and Ciurea v. Romania (заяви № 63972/19 та № 16056/20), у якому дослідив співвідношення права на мирні зібрання та свободи вираження поглядів, гарантованих статтями 11 і 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рішення зміцнює практику ЄСПЛ щодо підвищених стандартів захисту мирних політичних протестів і підкреслює, що навіть незначні санкції повинні бути належним чином мотивовані та відповідати принципу пропорційності.
Заявники були прихильниками громадської організації, яка виступала за прозорість діяльності державних органів та боротьбу з корупцією. У 2017–2018 роках вони брали участь у низці протестних акцій проти дій уряду та політичних інституцій, які, на думку протестувальників, підривали принцип верховенства права.
10 березня 2018 року біля Палацу Палат у Бухаресті проходив позачерговий з’їзд політичної партії, що входила до правлячої коаліції. Напередодні організатори повідомили органи влади про проведення заходу та домовилися про додаткові заходи безпеки.
У той самий час заявники разом з іншими особами організували мирний протест біля місця проведення з’їзду. Вони тримали плакати, скандували гасла, висловлюючи незгоду з діяльністю керівництва партії. Поліція розділила учасників з’їзду та протестувальників, запобігши будь-яким сутичкам.
Попри мирний характер акції, заявників оштрафували за участь у контрдемонстрації, що одночасно проходила в тому самому місці, де відбувався офіційно заявлений публічний захід.
Після скасування штрафів судами першої інстанції апеляційний суд поновив їх дію, визнавши, що формальні умови правопорушення були виконані.
ЄСПЛ зазначив, що право на свободу мирних зібрань є одним із фундаментальних принципів демократичного суспільства і не повинно тлумачитися обмежувально.
Захист цього права передбачає необхідність постійного пошуку справедливого балансу між законними інтересами держави та свободою громадян відкрито висловлювати свої погляди у публічному просторі.
Суд наголосив, що стаття 11 Конвенції захищає лише мирні зібрання. Водночас навіть реальний ризик виникнення безладів через обставини, які не залежать від організаторів протесту, сам по собі не позбавляє таке зібрання захисту Конвенції. Будь-які обмеження повинні відповідати вимогам статті 11 § 2 Конвенції.
ЄСПЛ зазначив, що свобода вираження поглядів поширюється не лише на інформацію чи ідеї, які сприймаються прихильно або байдуже, а й на ті, що можуть ображати, шокувати чи турбувати інших. Саме цього вимагають плюралізм, толерантність і широта поглядів, без яких демократичне суспільство не може існувати.
Суд наголосив, що у сфері політичних висловлювань і питань, які становлять суспільний інтерес, можливості держави для обмеження свободи вираження є особливо вузькими.
Водночас оскільки протест заявників стосувався діяльності правлячої політичної партії та питань верховенства права і боротьби з корупцією, для виправдання втручання були потрібні особливо переконливі підстави.
ЄСПЛ зазначив, що протест проходив на відкритій для громадськості ділянці вулиці. Органи влади фактично не обмежували доступ протестувальників до цієї території, учасники акції залишалися мирними, перебували на одному місці, лише скандували гасла та демонстрували плакати. Матеріали справи не свідчили про застосування ними насильства або заклики до нього.
Суд наголосив, що матеріали справи не підтверджували, що протест створив будь-які додаткові перешкоди для громадського життя понад ті, які вже були пов’язані з проведенням самого партійного з’їзду.
Тоді як органи влади були завчасно повідомлені про проведення протесту та мали достатньо часу для організації заходів безпеки, а самі протестувальники протягом дня безперешкодно висловлювали свої погляди.
ЄСПЛ зазначив, що щодо мирних контрдемонстрацій органи влади повинні проявляти належний рівень терпимості. Сам лише ризик виникнення конфлікту між двома групами не може автоматично виправдовувати заборону чи покарання учасників протесту.
Перед застосуванням обмежень державні органи повинні оцінити реальний масштаб можливих порушень громадського порядку та характер фактичних перешкод, які створює контрдемонстрація.
Суд наголосив, що національний апеляційний суд взагалі не дослідив, який саме рівень перешкод створили дії заявників. Він фактично обмежився висновком, що формальні ознаки адміністративного правопорушення були наявні, а тому поліція була зобов’язана застосувати санкцію. Такий підхід не відповідає вимогам статті 11 Конвенції.
ЄСПЛ зазначив, що принцип пропорційності вимагає досягнення балансу між захистом громадського порядку та правом осіб мирно висловлювати свої переконання. Держава має позитивний обов’язок забезпечити можливість проведення мирних зібрань обох груп та, наскільки це можливо, застосовувати найменш обмежувальні заходи, які дозволять провести обидві акції. Натомість національний суд надав переважне значення лише формальній незаконності контрдемонстрації.
Суд наголосив, що навіть мінімальний адміністративний штраф, накладений за політичне висловлювання у межах суспільно значущої дискусії, здатний створити стримувальний ефект для реалізації свободи слова та свободи мирних зібрань. Саме тому такі санкції потребують особливо ретельного обґрунтування, якого у цій справі національні суди не надали.
Таким чином, ЄСПЛ одноголосно встановив порушення статті 11 Конвенції, тлумаченої у світлі статті 10, щодо обох заявників.
Суд дійшов висновку, що втручання у їхнє право на мирні зібрання не було необхідним у демократичному суспільстві, оскільки національні суди не здійснили належного балансу між свободою мирного протесту та захистом прав учасників політичного з’їзду, не оцінили реальний рівень перешкод, створених протестом, і фактично обмежилися формальним застосуванням законодавчої заборони контрдемонстрацій.
Додатково читайте іншу позицію, де ЄСПЛ вирішив, що перед затриманням журналіста влада має зважати на свободу преси та інтереси громадського порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
