Незаконної відмови у наданні статусу УБД недостатньо для стягнення майнової шкоди — Верховний Суд
Сам факт визнання незаконним рішення державного органу ще не означає, що особа автоматично має право на відшкодування майнової шкоди. Для цього необхідно довести не лише протиправність дій органу влади, а й факт заподіяння шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між незаконним рішенням і завданими збитками. Якщо після отримання статусу учасника бойових дій особа не реалізувала передбачений законом механізм отримання належних їй виплат і пільг, це може свідчити про недоведеність майнової шкоди.
Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 761/42970/23. Водночас Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що незаконна відмова у наданні статусу учасника бойових дій стала підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки спричинила позивачу тривалі душевні страждання.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з позовом до Служби зовнішньої розвідки України про відшкодування майнової та моральної шкоди. Підставою стало те, що у 2020 році комісія СЗРУ відмовила йому у наданні статусу учасника бойових дій.
У подальшому адміністративний суд визнав цю відмову протиправною, скасував рішення комісії та зобов’язав надати позивачу статус учасника бойових дій з 29 квітня 2016 року. Посвідчення УБД він отримав наприкінці 2022 року.
Позивач вважав, що через незаконну відмову протягом кількох років був позбавлений можливості користуватися передбаченими законом соціальними гарантіями. У зв’язку з цим він просив стягнути майнову шкоду у вигляді неотриманої разової грошової допомоги, компенсації за додаткову оплачувану відпустку, а також компенсації вартості пільг на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та водопостачання. Крім того, він просив стягнути 6 млн грн моральної шкоди.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково, стягнувши з Державного бюджету України 10 тис. грн моральної шкоди. У відшкодуванні майнової шкоди було відмовлено.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій — без змін.
Щодо майнової шкоди
Верховний Суд нагадав, що для покладення на державу обов’язку відшкодувати майнову шкоду необхідно встановити всі елементи цивільно-правової відповідальності: протиправність рішення або дій органу влади, наявність шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між незаконними діями і заподіяною шкодою.
Суд зазначив, що незаконність рішення комісії про відмову у наданні статусу УБД уже була встановлена рішенням адміністративного суду, яке набрало законної сили, а тому ця обставина не потребувала повторного доказування. Водночас сам по собі факт визнання протиправним такого рішення не свідчить про заподіяння позивачу майнової шкоди.
КЦС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що після отримання статусу учасника бойових дій позивач не звертався у встановленому законом порядку до відповідних державних органів із заявами про виплату разової грошової допомоги та інших належних компенсацій, а також до надавачів житлово-комунальних послуг щодо проведення перерахунку.
Верховний Суд окремо підкреслив, що такі звернення не є досудовим порядком врегулювання спору. Йдеться про реалізацію особою своїх прав, які виникли після набуття статусу учасника бойових дій. Саме тому суди обґрунтовано дійшли висновку, що позивач не довів належними і допустимими доказами ані факт заподіяння заявленої майнової шкоди, ані причинно-наслідковий зв’язок між нею та незаконним рішенням відповідача.
Щодо моральної шкоди
Водночас Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для компенсації моральної шкоди.
Суд врахував, що незаконна відмова у наданні статусу учасника бойових дій була встановлена рішенням адміністративного суду, яке набрало законної сили. Через це позивач протягом тривалого часу не міг реалізувати свої права, був змушений захищати їх у судовому порядку, зазнав постійного стресу, відчуття несправедливості, занепокоєння та інших негативних переживань.
КЦС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо визначення розміру моральної шкоди у сумі 10 тис. грн. Суд зазначив, що при визначенні розміру компенсації були враховані характер і тривалість моральних страждань, вимушені зміни у житті позивача, а також принципи розумності, справедливості та співмірності.
Доводи касаційної скарги про необхідність стягнення 6 млн грн моральної шкоди Верховний Суд відхилив, зазначивши, що вони фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, яка не може бути предметом перегляду судом касаційної інстанції.
У результаті Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
