Мобілізовані військовослужбовці не підпадають під норму про 50% допомоги при звільненні — суд
Хмельницький окружний адміністративний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 560/5666/25 за позовом фізичної особи до військової частини про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
Суть справи
Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність військової частини, яка полягала у невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, та зобов’язати відповідача здійснити відповідну виплату.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні зі служби позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що, на його думку, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Відповідач заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації, у зв’язку із чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний порядок виплати одноразової грошової допомоги.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у складі відповідної військової частини та був звільнений зі служби у відставку на підставі чинного законодавства.
Позиції та висновки суду
Суд виходив із того, що правове регулювання спірних правовідносин здійснюється законами України, які визначають порядок проходження військової служби та соціальний і правовий захист військовослужбовців.
Встановлено, що військова служба за призовом під час мобілізації є окремим видом військової служби, для якого передбачено спеціальне правове регулювання.
У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення абзацу сьомого частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як спеціальної норми, що визначає умови виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, призваним під час мобілізації.
Зазначено, що відповідно до цієї норми виплата допомоги здійснюється за період служби з дня призову без урахування попередніх періодів військової служби, а порядок і умови такої виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання цих положень затверджено порядок, відповідно до якого військовослужбовцям, призваним під час мобілізації, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Суд встановив, що позивачу така допомога була нарахована та виплачена на день звільнення відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №460, у розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.
Крім того, суд зазначив, що законодавством не передбачено можливості набуття права на декілька одноразових грошових допомог при звільненні з різних підстав.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому абзацом першим частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма.
У задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати розподілу між сторонами не підлягають. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
