Чи можна звільнитися з військової служби, якщо мобілізацію визнали протиправною — пояснив Верховний Суд
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду роз’яснив важливий аспект мобілізаційного законодавства: навіть якщо дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову особи були протиправними, це саме по собі не створює підстав для автоматичного звільнення зі служби після набуття статусу військовослужбовця.
Такого висновку КАС ВС дійшов у справі №620/183/23.
Обставини справи
Позивач — учитель закладу загальної середньої освіти — був мобілізований у квітні 2022 року. Він звернувся до суду, зазначивши, що на момент призову мав право на відстрочку від мобілізації як педагогічний працівник, який працював за основним місцем роботи більш як на 0,75 ставки.
У позові він просив визнати протиправним його призов на військову службу та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач належав до категорії осіб, які відповідно до статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мали право на відстрочку від призову під час мобілізації. У зв’язку з цим суди визнали протиправними дії ТЦК щодо його призову. Водночас у частині вимоги про звільнення з військової служби суди відмовили.
Позивач оскаржив ці рішення до Верховного Суду.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення та погодився з висновками попередніх інстанцій.
Суд наголосив, що право на відстрочку від призову та право на звільнення з військової служби є різними правовими категоріями, які виникають на різних стадіях правовідносин і регулюються різними нормами законодавства.
Колегія суддів зазначила, що право на відстрочку існує до моменту призову та має бути реалізоване особою шляхом подання відповідних документів і оформлення відстрочки у встановленому законом порядку. Після зарахування до списків особового складу військової частини особа набуває статусу військовослужбовця, а питання звільнення зі служби регулюється вже статтею 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Верховний Суд окремо підкреслив, що після набуття особою статусу військовослужбовця спірні правовідносини переходять зі сфери мобілізації у сферу проходження військової служби, яка регулюється спеціальним законодавством.
При цьому закон не передбачає такої підстави для звільнення, як протиправність призову.
Ключовий висновок суду
Верховний Суд фактично сформулював підхід, за яким протиправність дій ТЦК щодо призову особи, яка мала право на відстрочку, не змінює встановленого законом порядку та підстав звільнення з військової служби після набуття особою статусу військовослужбовця.
Суд також звернув увагу, що сама наявність права на відстрочку не означає автоматичного звільнення від мобілізації. Особа має реалізувати це право у визначеному законом порядку до моменту призову.
Матеріали справи не містили доказів того, що позивач до мобілізації звертався до ТЦК із заявою чи документами для оформлення відстрочки.
КАС ВС також відмовив у передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначивши, що спір не містить виключної правової проблеми, а відповідні правовідносини вже врегульовані законодавством та сформованою судовою практикою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
