Адвокату у справі про адмінштраф повернули заяву через російську мову документів
Київський районний суд м. Харкова розглянув питання щодо дотримання вимог про використання державної мови в адміністративному судочинстві під час подання процесуальних документів до суду. Суд вирішував, чи підлягає прийняттю до розгляду заява адвоката та договір про надання правничої допомоги, складені російською мовою, у справі про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд дійшов висновку про повернення поданої заяви без розгляду, вказавши, що документи, подані до суду, мають бути викладені державною мовою або супроводжуватися перекладом українською мовою.
Суть справи № 953/13907/25
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала адміністративна справа за позовом громадянина до Управління патрульної поліції в Харківській області та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
27 квітня 2026 року адвокат подав до суду заяву у межах цієї справи. Під час перевірки поданих матеріалів суд встановив, що сама заява, а також договір про надання правничої допомоги від 2 квітня 2026 року були складені російською мовою.
Суд дослідив питання відповідності таких документів вимогам законодавства щодо мови судочинства та діловодства в адміністративних судах, а також оцінив, чи є подання документів недержавною мовою підставою для їх повернення.
Позиція та висновки суду
Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, а згідно з частиною першою статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадяться державною мовою.
Суд навів правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі про застосування української мови, відповідно до якої українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування при здійсненні повноважень органами державної влади, зокрема у сфері діловодства та документації.
Також суд послався на Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відповідно до якого органи державної влади беруть до розгляду документи, складені державною мовою, якщо інше не передбачено законом. Суд підкреслив, що у судах України судочинство та діловодство здійснюються державною мовою, а процесуальні документи мають подаватися українською мовою.
Окремо суд звернув увагу, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути особа, яка володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного законом.
Суд зазначив, що вимога щодо подання документів українською мовою не є обмеженням доступу до правосуддя та не звужує прав учасників процесу за мовною ознакою, оскільки процесуальне законодавство гарантує право користуватися рідною мовою або мовою, якою особа володіє, із залученням перекладача. Водночас процесуальне законодавство не передбачає залучення перекладача для перекладу суду процесуальних документів, поданих недержавною мовою.
На підставі системного аналізу Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд дійшов висновку, що документи, подані до суду, мають бути викладені українською мовою або містити переклад державною мовою.
З огляду на те, що заява адвоката та договір про надання правничої допомоги були складені російською мовою, суд визнав, що вимоги частини першої статті 15 КАС України не були дотримані.
Ухвалою суду заяву адвоката від 27 квітня 2026 року разом з усіма додатками повернуто особі, яка її подала.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
