Верховний Суд: загибель вітчима не є підставою для звільнення військовослужбовця під час воєнного стану

17:50, 23 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховний Суд підкреслив, що встановлення факту родинних відносин у судовому порядку можливе за наявності кровної спорідненості, яка між вітчимом та пасинком відсутня.
Верховний Суд: загибель вітчима не є підставою для звільнення військовослужбовця під час воєнного стану
Фото: unian.net
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 1 квітня розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу особи у справі за позовом особи до ВЧ, третя особа — Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин.

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що його вітчим був призваний на військову службу і загинув під час ведення бойових дій. Він звернувся до командира ВЧ з рапортом, в якому просив звільнити його з ВЧ на підставі абз. 14 пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час дії мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме у зв’язку із загибеллю близького родича під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. Однак йому було відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, у задоволенні позову відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що чинне законодавство передбачає перелік підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану та перелік близьких родичів, загибель яких під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану обумовлює можливість звільнення з військової служби. При цьому відповідач не оспорює наявність факту родинних відносин позивача з його вітчимом та те, що вони були близькими особами, а вказує на відсутність підстав для звільнення згідно з чинним законодавством.

ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій та навів такі правові висновки.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Об’єктом судового захисту при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є охоронювані законом інтереси, а предметом судової діяльності – встановлення юридичних фактів із метою забезпечення реалізації заінтересованими особами належних їм суб’єктивних прав.

Отже, для визначення юридичного характеру факту потрібно з’ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Встановлення факту родинних відносин можливо лише за наявності кровної спорідненості, а вітчим та пасинок не є родичами. Позивач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту його кровної спорідненості з вітчимом. Інших вимог, зокрема про встановлення факту спільного проживання з вітчимом, позивач не заявляв.

ВС зазначив, що п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлено підстави для звільнення з військової служби під час дії воєнного часу у разі загибелі близького родича та перелік близьких родичів, які підпадають під дію зазначеної норми закону. Вітчим до вказаного переліку не входить.

ВС зазначив, що встановлення факту родинних відносин з особою, з якою немає кровного зв’язку, є неможливим, а сама по собі загибель вітчима не є законодавчою підставою для звільнення пасинка з військової служби.

ВС відхилив доводи касаційної скарги про те, що у справах про корупцію вітчима визнають близьким родичем.

Застосування ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 26 СК України, ст. 25-1 КЗпП України за аналогією закону неможливе при вирішенні питання про визначення поняття «близькі родичі» (п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України), оскільки в цих актах законодавства надаються різні визначення кола таких осіб, що пов’язано зі спеціальними цілями правового регулювання відповідних актів.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 квітня 2026 року у справі № 545/3618/24 (провадження № 61-9643св25) можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group