Верховний Суд пояснив, коли можна розірвати спадковий договір через ненадання допомоги

Для розірвання спадкового договору відчужувач повинен довести не лише факт ненадання допомоги, але й те, що він звертався до набувача з конкретною вимогою про забезпечення, а набувач свідомо ухилився від її виконання. Непоінформованість набувачів за спадковим договором про безпосередні потреби відчужувача свідчить про відсутність їхньої вини у невчиненні відповідних дій. Відсутність належних доказів невиконання набувачами розпоряджень відчужувача виключає підстави для розірвання спадкового договору

1 квітня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу особи 1 у справі за позовом особи 1 до особи 2, особи 3, третя особа – приватний нотаріус Києво-Святошинського

РНО Київської області, про розірвання спадкових договорів. На обґрунтування заявлених вимог позивач (відчужувач) посилалася на те, що вона уклала з відповідачами (набувачами) два спадкові договори щодо садового будинку та земельної ділянки, за якими вони зобов’язалися за власний рахунок забезпечувати її харчуванням, ліками, доглядом та оплачувати комунальні послуги. Позивач стверджувала, що відповідачі належним чином взяті на себе обов’язки не виконували, витрачали її пенсійні кошти, а через конфлікти та відсутність піклування вона була змушена переїхати до доньки.

Суд першої інстанції позов задовольнив, мотивуючи своє рішення тим, що набувачі не виконували обов’язки щодо забезпечення відчужувача харчуванням, ліками та медичною допомогою за власний рахунок. Відсутність документальних доказів виконання зобов’язань та наявність конфліктних відносин свідчать про неналежне виконання договорів.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, оскільки позивач не надала доказів того, що вона зверталася до набувачів із конкретними розпорядженнями, у виконанні яких їй було відмовлено.

ВС погодився з висновками апеляційного суду, звернув увагу на те, що для розірвання спадкового договору відчужувач повинен довести не лише факт ненадання допомоги, але й те, що він звертався до набувачів з вимогою (розпорядженням) про забезпечення (зокрема, ліками, продуктами тощо), а набувачі ухилялися від виконання такої вимоги.

У цій справі встановлено, що позивач самостійно змінила місце проживання, відвідувала медичні заклади, проходила обстеження та купувала ліки, не повідомляючи про це набувачів, з якими до квітня 2023 року проживала в одному будинку.

ВС підкреслив, що непоінформованість набувачів про безпосередні потреби відчужувача через поведінку останньої свідчить про відсутність їхньої вини у невчиненні дій, обумовлених договором (ст. 614 ЦК України).

Факт спільного проживання та ведення спільного господарства до моменту переїзду позивача свідчить про виконання умов договору у спосіб, погоджений сторонами. При цьому відсутність фіскальних чеків на кожну витрату в межах сімейних відносин не може бути однозначним доказом невиконання договору.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 1 квітня 2026 року у справі № 369/12305/23 (провадження № 61-1335св26) можна ознайомитися за посиланням. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.