Військова частина хотіла скасувати виплату 173 тисяч грн військовому, але втратила право на апеляцію через судовий збір

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 360/633/25 щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення адміністративного суду у спорі про виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцю.

Суд перевірив, чи можуть воєнний стан, особливості діяльності військової частини та відсутність бюджетного фінансування на сплату судового збору визнаватися поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Фабула справи

Військовослужбовець звернувся до суду з позовом до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, а також про зобов’язання провести відповідні нарахування та виплати.

Луганський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 8 травня 2022 року та зобов’язав нарахувати і виплатити різницю індексації в сумі 173 064,65 грн із відповідними відрахуваннями та компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із рішенням, військова частина подала апеляційну скаргу. Однак до неї не було додано документ про сплату судового збору. Апеляційний суд відмовив у відстроченні його сплати та залишив скаргу без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

У визначений строк військова частина сплатила лише частину судового збору, тому апеляційну скаргу було повернуто. Того ж дня вона повторно звернулася з апеляційною скаргою, але на цей момент строк апеляційного оскарження вже сплив.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, військова частина посилалася на те, що первинна апеляційна скарга була подана своєчасно, а її повернення відбулося через несплату судового збору. Також зазначалося, що підрозділ фінансується з державного бюджету та залежить від надходження коштів, які в умовах воєнного стану насамперед спрямовуються на забезпечення бойових підрозділів. Крім того, скаржник вказував на запровадження воєнного стану та необхідність погодження виділення коштів через розпорядника бюджетних коштів.

Перший апеляційний адміністративний суд відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Суд виходив із того, що органи державної влади мають однаковий із іншими учасниками процесу обсяг процесуальних прав та обов’язків і зобов’язані діяти своєчасно та добросовісно. Апеляційний суд зазначив, що організаційні труднощі у діяльності суб’єкта владних повноважень, а також відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також суд наголосив, що сам факт своєчасного подання первинної апеляційної скарги та її подальшого повернення через неусунення недоліків не надає особі права повторно оскаржувати судове рішення у будь-який час після спливу встановленого законом строку.

Правові висновки Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що реалізація права на апеляційне оскарження здійснюється в порядку та на умовах, визначених процесуальним законом. Процесуальні строки спрямовані на забезпечення своєчасності судового розгляду, належної процесуальної дисципліни та юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Вони є однаковими для всіх учасників процесу та пов’язані з принципом рівності перед законом і судом.

Суд наголосив, що поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути лише обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, виникли в межах пропущеного строку, унеможливили або істотно ускладнили своєчасне вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погодилася з висновком апеляційного суду про те, що сам по собі факт своєчасного подання первинної апеляційної скарги не є достатньою підставою для поновлення строку після її повернення. Право на повторне звернення з апеляційною скаргою не є безумовним і може бути реалізоване лише в межах установленого законом строку або після його спливу за наявності поважних причин.

Верховний Суд окремо підкреслив, що запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку. Така обставина має оцінюватися у кожній справі з огляду на наявність безпосереднього причинного зв’язку між воєнним станом та неможливістю своєчасного вчинення процесуальної дії. Загальне посилання на дію воєнного стану без наведення конкретних обставин і без належних доказів не може визнаватися достатнім обґрунтуванням для поновлення строку.

Також Суд зазначив, що організаційні труднощі у діяльності суб’єкта владних повноважень або особливості його внутрішньої роботи не можуть автоматично визнаватися поважними причинами пропуску строку. Для цього необхідно довести, що саме такі обставини об’єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду. За відсутності такого доведення йдеться лише про внутрішню організацію роботи установи, а не про зовнішні непереборні перешкоди у розумінні процесуального закону.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду, що відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не підтверджує існування об’єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Такі обставини не можуть впливати на дотримання процесуальних строків і не є поважною причиною їх пропуску.

Крім того, Суд відхилив доводи про неправильне визначення розміру судового збору, зазначивши, що предметом касаційного перегляду була не законність повернення первинної апеляційної скарги, а правомірність відмови у відкритті апеляційного провадження через відсутність поважних причин пропуску строку. Незгода із розрахунком судового збору сама по собі не спростовує факту пропуску строку та не доводить існування обставин, які об’єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

За результатами розгляду Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження — без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.