Чернігівський ТЦК мобілізував громадянина Азербайджану: суд визнав призов незаконним
Чернігівський окружний адміністративний суд визнав протиправним призов іноземця на військову службу під час мобілізації та скасував відповідний наказ ТЦК.
Обставини справи
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ТЦК та СП, військової частини та інших відповідачів, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов резервістів і військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у частині призову та направлення позивача для проходження військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини в частині зарахування позивача до списків військової частини та призначення його на посаду;
- зобов’язати уповноважену службову особу військової частини видати наказ, яким виключити позивача зі списків особового складу військової частини з дня набрання рішення суду законної сили.
Позивач обґрунтовував вимоги тим, що призов на військову службу під час мобілізації є незаконним, оскільки він не є громадянином України та не отримував паспорт громадянина України, а отже, не зобов’язаний проходити військову службу під час мобілізації.
Судом встановлено, що позивач є громадянином Азербайджанської Республіки та проживає на території України на підставі посвідки на постійне проживання. 12 березня 2026 року працівниками поліції спільно з працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивача було зупинено та доставлено до приміщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Того ж дня він пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії та був визнаний придатним до військової служби.
12 березня 2026 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки видав наказ № 643 «Про призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до якого позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини. Згідно з поіменним списком позивача направлено в розпорядження командира військової частини. Наказом командира військової частини від 14 березня 2026 року № 73 позивача зараховано до списків особового складу військової частини та взято на всі види забезпечення.
Відповідачі у відзивах на позов зазначали, що під час заходів з мобілізації позивач не надав документів, які б підтверджували відсутність підстав для призову. Його особу встановлено працівниками Національної поліції, а витяг з реєстру територіальної громади та реєстраційний номер облікової картки платника податків підтверджували місце реєстрації та проживання на території України. Військова частина вказувала, що на момент зарахування не мала відомостей про те, що позивач є іноземцем.
Пізніше військова частина повідомила суд, що 26 травня 2026 року позивача звільнено з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та направлено для зарахування на військовий облік до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Рішення суду
Чернігівський окружний адміністративний суд розглянув справу № 620/3680/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та ухвалив рішення задовольнити адміністративний позов частково.
Суд визнав протиправним та скасував наказ начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 12 березня 2026 року № 643 у частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У задоволенні інших позовних вимог — щодо скасування наказу військової частини про зарахування до списків особового складу та призначення на посаду, а також щодо зобов’язання виключити позивача зі списків військової частини — суд відмовив.
Суд дійшов висновку, що позивач як іноземець (громадянин Азербайджанської Республіки) не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Згідно з законодавством іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу до Збройних Сил України виключно в добровільному порядку за контрактом у порядку, визначеному Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства, затвердженим Указом Президента України від 10 червня 2016 року № 248/2016. Доказів укладення такого контракту відповідачі не надали.
Суд підкреслив, що на іноземців не поширюється конституційний обов’язок громадян України щодо захисту Вітчизни, передбачений статтею 65 Конституції України, і вони не належать до категорії військовозобов’язаних чи резервістів у розумінні Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки був зобов’язаний провести перевірку належності особи до громадянства України, зокрема шляхом направлення відповідних запитів.
Оскільки на момент ухвалення рішення позивач уже був звільнений з військової служби за сімейними обставинами, задоволення вимог щодо виключення зі списків особового складу не призвело б до захисту його прав.
Рішенням також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача частину сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
