Військовому з II групою інвалідності після бойового поранення ЦВЛК відмовилася переглядати ступінь його тяжкості: що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов військовослужбовця до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України та визнав протиправним її рішення щодо відмови розглянути питання про зміну ступеня тяжкості бойового поранення.
Обставини справи
Військовослужбовець звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладене у листі від 27 лютого 2026 року № 548/6/4640, щодо відмови внести зміни в довідку військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» № 1904-х від 13 листопада 2023 року в частині визначення ступеня отриманого позивачем поранення та зміни з легкого на тяжкий ступінь;
- зобов’язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву позивача по суті та переглянути довідку військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» № 1904-х від 13 листопада 2023 року щодо визначення ступеня тяжкості поранення, визначивши травму як тяжку.
Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 15 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Донецької області він отримав мінно-вибухове поранення внаслідок ворожого обстрілу. Довідкою про обставини травми від 9 листопада 2023 року № 10889 поранення визнане пов’язаним із захистом Батьківщини. Унаслідок поранення позивач отримав множинні ушкодження, зокрема осколкові поранення обличчя, шиї, верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок, опіки, ураження статевих органів та шок II ступеня.
Медична допомога надавалася поетапно, зокрема проводилися оперативні втручання: первинна хірургічна обробка ран, ревізія та повторна хірургічна обробка вогнепальних ран середньої та нижньої зон обличчя, пластичне закриття дефектів м’яких тканин підборіддя та лівої підщелепної ділянки, пластичне усунення деформації м’яких тканин верхньої та нижньої повік правого ока, пластичне закриття дефектів тканин правої інфраорбітальної ділянки та верхньої губи, пластичне закриття дефектів м’яких тканин присінка рота та нижньої губи, фасціотомія, аутовенозне протезування, монтаж і демонтаж ВАК-системи, вторинні шви, пластика рубців та інші оперативні втручання. Первинною довідкою військово-лікарської комісії № 1904-х від 13 листопада 2023 року мінно-вибухова травма віднесена до легкого ступеня. У подальшому стан здоров’я позивача суттєво ускладнився, що підтверджується низкою повторних висновків військово-лікарських комісій, свідоцтвом про хворобу та встановленням II групи інвалідності. Позивач звертався із заявами до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України з вимогою переглянути ступінь тяжкості поранення. За результатами розгляду Центральна військово-лікарська комісія вирішила питання лише щодо причинного зв’язку поранення із захистом Батьківщини, залишивши без розгляду питання ступеня тяжкості.
Що вирішив суд
Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження та ухвалив рішення задовольнити адміністративний позов частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, викладене у листі від 27 лютого 2026 року № 548/6/4640, в частині відмови у розгляді питання щодо перегляду ступеня тяжкості мінно-вибухової травми, отриманої позивачем 15 жовтня 2023 року, визначеної у довідці військово-лікарської комісії № 1904-х від 13 листопада 2023 року. Суд визнав протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, що полягає у неповному розгляді заяви позивача від 20 грудня 2025 року щодо перегляду ступеня тяжкості поранення, та зобов’язав Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути заяву позивача від 20 грудня 2025 року в частині перегляду ступеня тяжкості мінно-вибухової травми, отриманої 15 жовтня 2023 року, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення, всебічно дослідивши всі наявні медичні документи та постанови військово-лікарських комісій, і прийняти вмотивоване рішення по суті порушеного питання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд зазначив, що відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, Центральна військово-лікарська комісія має право витребовувати документи, перевіряти правильність постанов підпорядкованих військово-лікарських комісій, переглядати та змінювати їх. Суд встановив, що Центральна військово-лікарська комісія обмежилася вирішенням питання причинного зв’язку поранення із захистом Батьківщини, залишивши поза розглядом ключове питання перегляду ступеня тяжкості, незважаючи на наявність у матеріалах справи значного масиву медичних документів, які містять відмінні висновки щодо ступеня тяжкості одного й того ж поранення.
Суд дійшов висновку, що таке рішення прийняте з порушенням вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обґрунтованості та повноти адміністративного акта, оскільки прийняте без належного аналізу всіх суттєвих обставин та без надання мотивованої відповіді на доводи позивача.
У задоволенні решти вимог відмовлено, оскільки суд не наділений повноваженнями безпосередньо визначати ступінь тяжкості поранення, а може лише зобов’язати суб’єкта владних повноважень повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
