Чи можуть оштрафувати водія за тріщину на лобовому склі: судова практика
Поява тріщини на лобовому склі — поширена ситуація для українських водіїв, особливо в умовах поганого стану доріг, влучання каміння або наслідків російських обстрілів. Водночас після зупинки автомобіля поліцейськими нерідко виникає питання: чи є саме таке пошкодження підставою для штрафу. Нещодавнє рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області показує, що сама лише наявність тріщини на вітровому склі ще не означає автоматичної адміністративної відповідальності. Суд детально проаналізував вимоги Правил дорожнього руху, ДСТУ 3649:2010 та обов'язок поліції доводити наявність складу правопорушення.
Коли тріщина на лобовому склі не є безумовною підставою для штрафу
В Україні технічний стан транспортних засобів регулюють Правила дорожнього руху та національні стандарти, зокрема ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби».
Пункт 6.8.5 ДСТУ передбачає, що на вітровому склі не допускаються тріщини або сколи в зоні роботи склоочисників. Водночас перелік технічних несправностей, за яких експлуатація транспортного засобу забороняється, визначений саме розділом 31 Правил дорожнього руху.
Саме тому під час притягнення водія до відповідальності недостатньо лише встановити факт наявності тріщини. Поліція повинна довести, що існують усі передбачені законом підстави для застосування частини першої статті 121 КУпАП, а також підтвердити це належними та допустимими доказами. Такого висновку дійшов Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у справі про оскарження постанови патрульної поліції.
Судова практика: чому суд скасував штраф за тріщину на лобовому склі
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області скасував постанову патрульної поліції про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрив провадження у справі. Крім того, суд стягнув із Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір.
Обставини справи
У травні 2026 року патрульні зупинили автомобіль Daewoo Matiz у Києві та винесли водієві постанову про накладення штрафу в розмірі 340 грн. У постанові зазначалося, що водій керував автомобілем із тріщиною на лобовому склі, чим нібито порушив вимоги ДСТУ 3649:2010 та пункт 31.4.7.е Правил дорожнього руху.
Водій не погодився з таким рішенням і звернувся до суду. Він пояснив, що поліцейські не надали жодних доказів порушення, не здійснювали належної відеофіксації, а тріщина на лобовому склі виникла після ракетного удару по Києву за два дні до зупинки автомобіля. Також він вказував на порушення процедури розгляду справи та оформлення постанови.
Під час розгляду справи суд дослідив відеозаписи, надані самим позивачем. На них дійсно видно наявність тріщини на лобовому склі автомобіля. Водночас ці записи не підтверджують, що вона розташована саме в зоні роботи склоочисників, де відповідно до ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не допускаються.
Чому суд визнав постанову поліції незаконною
Суд наголосив, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок довести правомірність свого рішення. Незважаючи на те, що у справах за ч. 1 ст. 121 КУпАП поліцейський має право винести постанову без складання протоколу, це не звільняє орган поліції від обов'язку належно підтвердити факт правопорушення.
Суд встановив, що відповідач не надав фото- чи відеозаписів, які підтверджували б розташування тріщини саме в зоні роботи склоочисників. Також відсутні будь-які докази проведення вимірювань або іншого способу встановлення місця пошкодження скла. При цьому сам факт наявності тріщини ще не підтверджує наявність складу адміністративного правопорушення без доведення всіх необхідних обставин.
Окремо суд звернув увагу на суперечність у самій постанові. Хоча водієві інкримінували керування автомобілем із тріщиною на лобовому склі, поліцейський послався на пункт 31.4.7.е ПДР, який регулює зовсім інше порушення — відсутність передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою. При цьому матеріали справи не підтверджували наявності такої несправності.
Крім того, Департамент патрульної поліції пояснив відсутність записів із бодікамер закінченням 30-денного строку їх зберігання. Однак суд зазначив, що позов було подано вже через кілька днів після винесення постанови, а відповідач був своєчасно повідомлений про судовий спір і мав достатньо часу для вжиття заходів щодо збереження відповідних доказів.
Яку правову позицію сформулював суд
Суд зазначив, що ДСТУ 3649:2010 справді містить вимогу про відсутність тріщин у зоні роботи склоочисників. Проте в цій справі поліція не довела, що пошкодження знаходилося саме в такій зоні, а також не надала належних доказів існування технічної несправності, яка відповідно до законодавства забороняє експлуатацію транспортного засобу.
Суд також підкреслив, що відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки Департамент патрульної поліції не виконав покладений на нього законом обов'язок довести правомірність своєї постанови, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Що вирішив суд
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області повністю задовольнив позов. Суд скасував постанову про накладення штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнув із Департаменту патрульної поліції на користь позивача 665,65 грн судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
