Чи змінився доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Центр з надання БПД роз’яснив, чи змінився доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану.

У Законі «Про доступ до публічної інформації» в Україні проголошено та діє презумпція відкритості інформації.

Що це означає?

Це означає, що публічна інформація є відкритою, проте у випадках, визначених законом, доступ до неї не надається, якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Варто зауважити, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ прямої можливості встановлювати будь-які заборони чи обмеження щодо розгляду запитів чи оприлюднення публічної інформації (виняток щодо обов’язковості оприлюднення проєктів рішень органів місцевого самоврядування). Проте, в умовах воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян можуть обмежуватися, зокрема й право на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-який спосіб.

У яких випадках можливе обмеження доступу до інформації?

Обмеження має відбуватися відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто за сукупності таких вимог:

• лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя;
• розголошення інформації може заподіяти істотної шкоди цим інтересам;
• шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Запит на інформацію

Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Запит на інформацію має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Строк розгляду запиту розпорядником інформації – п’ять робочих днів з дня отримання запиту.

Що робити, якщо людина через інвалідність чи обмежені фізичні можливості не має змоги подати письмовий запит?

У такому випадку його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

 Чи потрібно платити за отримання відповіді на запит публічної інформації?

Інформація надається безкоштовно, але у випадку, якщо підготовка відповіді передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, потрібно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк (ст. 21 зазначеного Закону).

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту згідно із  ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у таких випадках:

• розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
• інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;
• особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;
• не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою ст.19 цього Закону.

Як зрозуміти, чи можна відмовити у запиті?

1 КРОК – розпоряднику інформації необхідно з’ясувати до якої категорії інформації з обмеженим доступом належить той чи інший документ (інформація з обмеженим доступом може бути конфіденційною, таємною або службовою).

2 КРОК –  встановивши інтерес, який підлягатиме захисту, надалі розпорядник повинен пояснити в чому полягатиме істотна шкода цим інтересам.

3 КРОК – розпорядник зобов’язаний з’ясувати, яким чином істотна шкода вказаним вище інтересам буде переважати суспільний інтерес у доступі до тієї чи іншої інформації.

Була відмова і як діяти в цьому випадку ?

Якщо ваш запит проігнорували або відмовили в наданні відповіді на нього, рекомендуємо звертатися до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини. Скарги можна надсилати на електронну адресу [email protected] або через онлайн-форму, розміщену за посиланням.

Від розпорядника завжди потрібно отримувати роз’яснення причин відмови. Розпорядник інформації не позбавляється, навіть в умовах воєнного стану, обов’язку обґрунтування правомірності обмеження в доступі до публічної інформації. Водночас, такий висновок має бути мотивованим та відображати реальний причинно-наслідковий зв’язок, між розголошенням інформації та істотною шкодою, яка може бути завданою.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.