Хто та коли повинен сплачувати туристичний збір: нагадування ДПС

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області роз’яснили, хто та коли повинен сплачувати туристичний збір .

Туристичний збір – це місцевий збір, кошти якого надходять виключно до місцевих бюджетів, тож об’єднані територіальні громади, сільські, селищні та міські ради насамперед мають бути зацікавлені у наповненні місцевої казни. Адже ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної ради і визначення його розміру залежить тільки від депутатів місцевого рівня. Голови органів місцевого самоврядування спільно з депутатським корпусом повинні виважено та обґрунтовано підходити до питання встановлення економічно доцільних ставок туристичного збору на підвідомчих територіях. 

У податковій службі нагадують, що ставка туристичного збору встановлюється рішенням органу місцевого самоврядування за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 відсотка мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків мінімальної заробітної плати – для в'їзного, що передбачено пп. 268.5.1 ПКУ.

Базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Сюди відносять:

• готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
• житлові будинки, прибудови до житлового будинку, квартири, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Податковий кодекс не передбачає іншого періоду проживання, ніж доба.

У разі погодинного розміщення Збір розраховується для кожного проживаючого (платника Збору) з базою оподаткування – одна доба.

Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної ради. 

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щокварталу, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. 

Таким чином, у разі якщо попередню плату за проживання (бронювання) від платників збору отримано в одному кварталі, а їхнє тимчасове розміщення у місцях проживання (ночівлі) буде здійснено в іншому податковому періоді, то зобов’язання з нарахування Збору у податкового агента виникає у звітному періоді фактичного розміщення таких осіб у зазначених місцях проживання. 

Водночас у податковій службі наголошують, що відповідно до пп. 268.2.2 ПКУ платниками туристичного збору не можуть бути: 

• особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; 
• особи, визначені пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
• особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); 
• ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 
• особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; 
• діти віком до 18 років; дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; 
• члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до пп. 14.1.263 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. «б» пп. 268.5.1 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; 
• взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування. 

Враховуючи викладене, з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.

Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом (розпорядженням) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів. 

Особи з інвалідністю, діти – особи з інвалідністю підтверджують свій статус відповідними довідками та/або посвідченнями (Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, пенсійне посвідчення з відомостями щодо інвалідності, а особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей – осіб з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого), – документом, що засвідчує таку особу. 

Особи, які належать до ветеранів війни, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують свій статус відповідним посвідченням. 

Наявність путівки або курсівки в санаторії і пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги по сплаті туристичного збору. 

Члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України від 01.07.2010 №2398-VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» зі змінами і доповненнями. 

Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їхню належність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.